Мій край - частинка України

Крислате дерево в батьківському дворі в Понорниці. На гілляці – хлопчак із книжкою. Він читає «Тараса Бульбу» напам’ять, слово за словом, і, певно, ще не знає, що козацька тема триматиме його ціле життя. Дмитро Наливайко народиться в цьому селищі на річці Вербка 1929 року, а через дев’ять десятиліть його називатимуть найглибшим українським компаративістом – ученим, який прочитав тисячу західних книжок, щоб з’ясувати одне: якою бачили Україну в Європі впродовж семи століть. Прізвище він мав промовисте. Наливайки – козацький рід, і сам учений про це любив згадувати. У фільмі «Академік Дмитро Наливайко», який зняв для Сівер-центру професор Ігор Козлик, він розповідає про свій родовід, про Понорницю, про ті ранні роки серед деснянських краєвидів. Понорниця тоді була звичайним поліським селищем – обабіч невеличкої Вербки, з хатами на пагорбах, із садами, де так добре ховатися з книжкою. Гоголь для того хлопчика був не шкільною програмою, а живим голосом. «Тараса Бульбу» він знав напам’ять і...