Постаті: Устименко Василь
Коли Василь Євдокимович їхав до рідної Жуклі, дружині Ніні Микитівні він телефонував тричі. Спершу з Чернігова: «Ніно, ми вже в Чернігові». Потім із Мени, звідки родом вона сама: «Ми в Мені». І востаннє вже з села: «Приїхав у Жуклю». Про це згадували на вечорі памʼяті в Корюківському музеї. Жукля нині належить до Холминської громади, і саме їй Устименко присвятив кілька книжок. Народився він 18 січня 1937 року в Жуклі. Війну пережив дитиною: пʼятирічним разом із матірʼю, братом, сестрою та іншою ріднею сидів у лісах партизанської Корюківщини. Далі була служба в Києві, і про неї вистачить кількох рядків. З 1991 року за дорученням української влади Устименко очолив фельдʼєгерську службу та службу дипломатичних курʼєрів. Коли 1997 року створили Національне бюро розслідувань, його призначили керівником апарату; у березні 1999-го бюро перестало існувати. Згодом майже сім років він керував службою міністра з питань надзвичайних ситуацій. Мав звання генерал-майора внутрішньої служби. Писати в...
