Зробити неможливе: Анатолій Кобець
62-літній чоловік впродовж усієї ворожої блокади зводив фортифікаційні споруди (укріплення, загорожі) у Чернігові та області. На роботу йшов щодня о 6 ранку, а повертався нерідко о другій-третій ночі. Часто самовіддано трудився без обіду, під постійними ворожими обстрілами – на крані-маніпуляторі. Власне, невтомно працює й зараз – роботи у водія з 40-літнім стажем під час війни вистачає! Народився Анатолій Кобець на Придесенні, у селі Клочків Чернігівського району. Тато був учителем музики, мама працювала на фермі дояркою. Тож хлопчина змалечку привчився до нелегкої сільської роботи, адже в усьому старанно допомагав батькам. А ще у Анатолія Михайловича – дивовижне захоплення: має швейну машинку й під настрій шиє все, що потрібно, – сорочки, брюки, наволочки, простирадла, чохли на автомобілі. Майстер на всі руки! Він хотів замолоду навіть вчитися на закрійника, однак посоромився – там же одні дівчата. Тому шиє просто для душі, подобається йому. Є у нього ще одна велика пристрасть – море