"Ресторанна вулиця" в Чернігові: цікава історія

Вулиці як напрямок з’являлися у всіх населених пунктах разом з першими ж забудовами. Щоправда, століттями вони не мали офіційно закріплених назв, а лише «прізвиська» – за іменами найбільш шанованих чи заможних мешканців району. Так було і в Чернігові. І лише коли Російська імперія запровадила розгалужену систему органів управління, і виникла потреба в чіткій задокументованій «геолокації» тих чи інших ділянок, адрес, будівель – почалася нова ера вуличної історії.

Першими відомими сьогоднішнім дослідникам історії назвами відрізку нинішнього проспекту Миру від Валу до Красної площі у 18 століття були Любецька і Київська. Вочевидь, усе пояснюється напрямком руху: якщо з півночі на південь (На Київ) – Київська, а якщо навпаки – то вже Любецька. 

Після того, як вулицю на межі 18 і 19 століть продовжили до району теперішнього ЦУМу, Красна площа стала «шлагбаумом» для назви: Любецька залишилася для північнішої частини, а коротша ділянка від Дитинця до площі отримала ім’я самої площі – Красна. 

Наступний етап – прокладання дороги Київ – Петербург і нове перейменування. Красна стала Шосейною, а Любецька – Торговою. Згодом їх об’єднали в одну під назвою Шосейна.

Оскільки «пасажиропотік» вулицею значно зріс, то початок Шосейної став максимально привабливим місцем для ведення бізнесу – готельного, торгівельного, розважального і, звісно, ресторанного. 

Зокрема, саме на Шосейній на початку 19 століття відкрився перший у місті готель – «Царград» (будівля не збереглася, тепер на цьому місці стоїть торгівельний центр, відомий чернігівцям, як «Янтар»), серед постояльців якого були Микола Гоголь і Тарас Шевченко. Саме завдяки Кобзареві ми дізнаємося, що в середині століття в «Царграді» працював єдиний трактир (готель+шинок – два в одному) у Чернігові. 

За даними історика Дмитра Казімірова, ціна обіду тут була на рівні 45 копійок, а «абонемент» на місяць коштував до 13 рублів.

Поступово кількість готелів (і закладів харчування при них) на цій невеличкій ділянці вулиці зросла до пів десятка, а найвідомішими з них були «Берлін» і «Марсель». А на межі 19 і 20 століть тут запрацювали «Олександрівський» (перед філармонією) і готель Бадаєва (нині в цій будівлі Інститут історії). Тамтешні ресторани також вважалися одними з найкращих у місті. Діяла також кондитерська Лагутіна і чеська ковбасня.

Читати далі