Загиблі герої Чернігівщини: Ушак Сергій. Савоста Олександр. Дорофєєв Андрій

Народився Сергій Ушак 26 лютого 1979 року у селі Дібровне, Городнянського району, Чернігівської області. Згодом сім’я переїхала до міста Чернігів, де Сергій пішов до школи №24. Також він був активним учасником ДЮСШ, займався футболом, їздив на змагання та виборював призові місця.

У 1996 році він вступає до Київського інститут Військово‑Повітряних Сил. Переїжджає до столиці, де зустрічає свою майбутню дружину.

У 2000 році здобув ступінь бакалавра та вступив на магістратуру в Харківський інститут Військово‑Повітряних Сил. У 2001 році здобув повну вищу освіту. Закінчивши навчання, він обрав своїм майбутнім місцем служби місто Севастополь у Криму, на посаді інженера. 3 вересня 2003 року він одружився.

У 2004 році Сергій отримав звання старшого лейтенанта, звільнився з армії та повернувся до Києва. Там він займався будівництвом. У 2008 році у Сергія народжується син, якого назвали Святославом. Сім’я переїжджає до Чернігова. У 2009 році Сергій вирішує заснувати свою будівельну фірму. В 2011 році у сім’ї народжується донька Аріна. До 2022 року Сергій займається розвитком фірми та сім’єю.

З початком повномасштабного вторгнення Сергій вирішує долучитись до ЗСУ. У званні старшого лейтенанта він прямує до Генерального штабу, де був до 2025 року та дослужився до звання майора.

У вересні 2025 року він закінчив навчання та долучився до 144-го окремого центру ССО. У серпні 2025 року після злагодження з групою він вирушає на своє перше бойове завдання. На Сумському напрямку він прослужив пів року, ходив на виходи, виконував завдання, марші, евакуації.

Після цього виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку. 14 червня 2026 року на він зазнав поранення унаслідок влучання БпЛА, а 15 червня загинув на шляху до евакуації.

Під час служби його удостоїли відзнакою президента України "За оборону України", почесним нагрудним знаком "Іду на Ви» IV ступеня, почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних сил України "Хрест військова честь".

Поховали бійця у Чернігові на військово-меморіальному кладовищі у Ялівщині.

Під час виконання бойового завдання загинув захисник,  житель села Мрин – Олександр Савоста.

Військовий народився 26 січня 1976 року в селі Мрин. Навчався в Мринській загальноосвітньій школі. В 1991 році вступив до Мринського СПТУ- 33.Потім був призваний на службу до лав ЗСУ. Після служби повернувся додому в рідне село, та проживав  з батьками. Працював на різних агропідприємствах,  Мринському СПТУ,  в Мринському паркетному цеху Ніжинського лісгоспу. Згодом одружився, в родині народилося троє доньок.

Олександр Савоста брав участь в АТО.

З перших днів повномасштабного вторгнення поповнив ряди місцевої тероборони. А у березні  2022 року добровольцем був мобілізований до лав ЗСУ. За службу військовий побував у найгарячіших точках країни.

Під час бойового завдання 20 червня 2026 року поблизу населеного пункту Вільна Слобода Глухівського району на Сумщині, Олександр Савоста загинув внаслідок удару невідомого безпілотника.

Стрілець-оператор солдат Андрій Дорофєєв народився 25 лютого 1983 року в Донецьку. У 1986 році родина переїхала до міста Добропілля Покровського району, де проживала до окупації міста.

Після школи ще юнаком пішов працювати шахтарем. До лав Збройних Сил України був мобілізований у червні 2024 року. Загинув військовий 15 вересня 2024 року внаслідок мінометного обстрілу, отримавши травми, несумісні з життям.

Дотепер захисник вважався зниклим безвісти. 18 червня 2026 року після ідентифікації тіла загибель воїна підтвердилась офіційно. У захисника залишилася сестра, яка живе в селі Велика Доч як внутрішньо переміщена особа.