Письменники Чернігівщини - дітям!

Про Надію Галковську заговорили понад двадцять років тому — написаний нею вірш 
«Козачка» раптово, з благословення чернігівського композитора Миколи Збарацького, став піснею, одною з тих пісень, з яких, власне, й народжувалась Україна, як незалежна держава. А потім, з мелодійного голосу незабутньої Раїси Кириченко, пісня полинула світами — від Америки та Канади до Австралії.
Памятку про поетку читайте тут


З дитячих літ дописував до газет та журналів, друкувався в періодичних виданнях Прилук, Чернігова, Києва та Москви. Був дитячим кореспондентом республіканської піонерської газети «Зірка». 
У 1972 році закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка. 

Працював у редакціях газет «Правда Прилуччини», срібнянської «Ленінське слово», чернігівських «Деснянська правда», «Чернігівський вісник», міської «Чернігівські відомості». Редагував всеукраїнську дитячу газету «Ліхтарик». 

Член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, Всеукраїнської спілки краєзнавців України, Член Чернігівського інтелектуального центру. 

Автор понад сорока книжок романів, повістей, оповідань та нарисів.

Автор вибраних детективних творів у п’яти томах. Упорядник книг: «Чернигов-город космический» (2007), «Зозуля закує до Благовіщення – влятку випаде сніг» (2008). 
Лауреат міжнародних, всеукраїнських та обласних премій і конкурсів: імені М.Коцюбинського (2008), імені Г.Сковороди, («Сад Божественних пісень»), імені М.Гоголя («Тріумф»), імені Ярослава Мудрого, «Краща книга року» (2002, 2004, 2006, 2007, 2008), «Золотий передзвін Придесення». І все це про нашого земляка Віталія Миколайовича Леуса. Пам'ятку про письменника читайте тут

Чернігівська обласна бібліотека для дітей продовжує знайомити своїх читачів з письменниками Чернігівщини. Черговий номер пам’ятки «Письменники Чернігівщини – дітям» розповідає про Володимира Шкварчука - письменника, публіциста, члена Національної Спілки письменників України, Асоціації дослідників українських голодоморів.

Читачі дізнаються про життя, літературну і публіцистичну творчість письменника, його внесок у дослідження історичних сторінок нашої країни. Памятка має список літератури про Володимира Михайловича і його творів.

Запрошуємо ознайомитися із творчістю ще одного талановитого чернігівця. 

Читайте пам'ятку тут.



З любов’ю до дітей: 
105 років від дня народження 
Юрія Збанацького
Юрій Оліферович Збанацький народився в селі Борсуків на Чернігівщині. Зростав на берегах „зачарованої Десни”. Батько письменника — учасник першої світової війни — був поранений, довго хворів і рано помер. Мати за своє життя зазнала багато горя: поховала чотирьох маленьких дітей, у роки війни проводжала сина у партизанський загін і чекала...
https://chernihiv-lib.org.ua/load/kraeznavchi_daidjesty/z_ljubov_ju_do_ditej_105_rokiv_vid_dnja_narodzhennja_jurija_zbanackogo/1-1-0-107
https://ru.calameo.com/read/00409862508660196bf1d

Світ Володимира Дрозда: 
80 років від дня народження
Письменники Чернігівщини – дітям: пам’ятка юному читачеві.
Пам’ятка знайомить читачів з відомим літературознавцем, перекладачем, письменником Володимиром Дроздом, уродженцем Чернігівщини.
https://chernihiv-lib.org.ua/load/kraeznavchi_daidjesty/svit_volodimira_drozda_80_rokiv_vid_dnja_narodzhennja/1-1-0-104


Народжений сонячним вітром - 
Євген Гуцало                               Євген Гуцало написав багато творів для дітей. У видавництві «Веселка» побачили світ 
прозові та поетичні книжки: «Олень Август», 
«Пролітали коні», «Дениско», 
«За обручем», «Без дороги ходить дощ» та ін.
https://chernihiv-lib.org.ua/load/kraeznavchi_daidjesty/narodzhenij_sonjachnim_vitrom_evgen_gucalo_pam_jatka_junomu_chitachevi/1-1-0-19
https://ru.calameo.com/read/0040986255e8369579a81

Піклуючись про природу. Анатолій Давидов

Анатолій Давидов – це, безперечно, явище в українській літературі для дітей. Письменник. Педагог. Учений-біолог. З-під його пера вийшло майже два десятки книжок – як для найменших читачів, так і для дітей трохи старших, а також для підлітків: «Сонячні вершники» і «Експедиція Сунички», «Скарб» і «Голубий патруль», «Сонечко спить у дзвониках» та «Пригоди Озивайка», історична повість «Цілющий камінь», чудова енциклопедія «Знай, люби, бережи»… Всі ці твори не лише збуджують уяву захопленою оповіддю, а й збагачують читача почуттями та знаннями.
https://chernihiv-lib.org.ua/load/kraeznavchi_daidjesty/piklujuchis_pro_prirodu_anatolij_davidov_pismenniki_chernigivshhini_ditjam/1-1-0-20
https://ru.calameo.com/read/004098625c44a1360543a
                                                               

 Два   рядки до національного гімну
175 років від дня народження Миколи Андрійовича Вербицького
(1843-1909)
 Микола Андрійович Вербицький (мав ще й прізвище Антіох) народився 13 лютого 1843 року в місті над Десною.
Родина його старовинна і дворянська, мала греко-литовське коріння. Ще в другій половині 15 століття прибув у Росію предок Антіохів-Вербицьких у складі почту нареченої Івана III Софії Палеолог, племінниці візантійського імператора Константина XI. Серед супроводжуючих царську наречену було чимало ремісників, художників та архітекторів, і перший з роду Антіохів, котрий прибув у Росію з Антіохії та пустив тут своє коріння. «Чином військової служби» в 1686 р. був нагороджений дворянством нащадок  Антіон Михей Олексійович, новгород-сіверський наказний сотник, далекий предок Миколи Вербицького.
https://chernihiv-lib.org.ua/load/kraeznavchi_daidjesty/dva_rjadki_do_nacionalnogo_gimnu_175_j_richnici_vid_dnja_narodzhennja_mikoli_verbickogo/1-1-0-99

- Годі спати! Піднімайтесь
Кличе правда Вас святая…
Становіться сміло.
І устають рідні діти,
Як ті соколята:
«йдемо діло добувати –
Привітай нас, Мати!

Веснянка
Іде весна, іде красна –
Земля оживає…
Ждемо, ждемо долі-волі -
Немає, немає!             

Рекомендуємо почитати:
Микола Вербицький. Невольник. Веснянка // Антологія української поезії в 6-ти т. Українська дожовтнева поезія: Твори поетів XIX- початку XX ст.. – Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1984. – Т. 3. – С. 13-14.
Дворянин-сподвижник: штрихи до портрета лікаря Григорія Миколайовича Вербицького-Антіоха // Курданов А. Голос пам’яті: історія с. Пакуль та його околиць / А. Курданов. – Чернігів, 1998. – С. 173-183.
Деркач В. Поет і педагог / В. Деркач // Чернігівські відомості. – 1999. – 24 грудня. – С. 6.
Забутий автор перших рядків українського гімну: 170 років від дня народження М.А.Вербицького (1843-1909) // Знаменні і пам’ятні дати по Чернігівській області на 2013 рік. – Чернігів, 2012. – С. 37-39.
Замай Л. Співавтор гімну – наш земляк / Л. Замай // Ліхтарик. – 2003. – 1 травня. – С. 2.
Замай Л. Творив і жив для народу / Л. Замай // Чернігівські відомості. – 2003. – 14 березня. – С. 4.
Курданов А. «Дві стрічки» до національного гімну / А. Курданов // Наш край. – 1997. – 23 серпня.
Куценко П. Меморіальна дошка – Вербицькому / П. Куценко // Деснянська правда. – 1993. – 20 травня.
Логін І. Писав гімн і займався …мисливством / І. Логін // Просвіта. – 2000. – 10 березня.
М.А.Вербицький (1843-1909) // Історичний календар Чернігівщини / упор.-ред. О. Деко. – К.: Чернігівське земляцтво, 1997. – С. 94.
Микола Вербицький. До дому. «Ой квіточка під росою нагинається». Невольник // Українська література XIX століття. Хрестоматія / упор. Н. М. Гаєвська. – Київ: Либідь, 2006. – С. 731-733.
Овдак Т. Тепло родного дома / Т. Овдак // Чернігівські відомості. – 1993. – 9 квітня. – С. 6.
Поету, педагогу, демократу // Чернігівські відомості. – 1995. – 26 травня. – С. 6.
Проніна Т. «Ще нам, браття українці, усміхнеться доля: до 150-річчя від дня народження М. А. Антіоха-Вербицького / Т. Проніна // Гарт. 1993. – 19 лютого. – С. 6.
Реп’ях С. Трудар і мрійник / С. Реп’ях // Поетичні голоси Чернігівщини. – Чернігів, 2003. – С. 67-72.
Романюк О. Поет по шевченківської доби: до 150-річчя від дня народження Миколи Вербицького / О. Романюк // Чернігівські відомості. – 1993. – 12 лютого. – С. 6.
Руденок В. Нові відомості про поховання М.А.Вербицького / В. Руденок // Біла хата. – 2006. – 22 грудня. – Вкл. – С. 2.
Сапон В. Першим заспівав «Ще не вмерла Україна» / В. Сапон // Деснянська правда. – 2003. – 20 березня. – С. 4.
Сиротенко В. Забутий автор воскреслого гімну / В. Сиротенко // Сіверянський літопис. – 1997. - № 4. – С. 151-157.
Терещенко О. Будинок сім’ї Вербицьких у Чернігові / О. Терещенко // Сіверщина. – 2017. – 9 лютого. – С. 8.
Тютюнник Є. Велична доля маленьких рядків / Є. Тютюнник // Урядовий кур’єр. – 2013. – 13 лютого. – С. 19.
Шевчик І. Поховання Миколи Вербицького на території Іллінського монастиря / І. Шевчик // Чернігівські старожитності: науковий зб. – Чернігів: КП «Вид-во «Чернігівські обереги», 2009. – Вип. 2. – С. 334-338.
http://www.chl.kiev.ua/mbm/Book/View/458#page/1/mode/2up
https://ru.calameo.com/read/004098625a1147800fc3f

 Зачарований рицар добра і гармонії : 
125 років від дня народження Олександра Довженка

Дорогі друзі! Продовжуємо знайомити вас з письменниками Чернігівщини серією пам’яток, чергова з яких присвячена Олександру Петровичу Довженку.
https://chernihiv-lib.org.ua/load/kraeznavchi_daidjesty/zacharovanij_ricar_dobra_i_garmoniji_120_rokiv_vid_dnja_narodzhennja_oleksandra_dovzhenka/1-1-0-44


.



Література про О. Довженка:
1. Брюховецька, Л. Митець світової слави / Брюховецька, Л. // Урядовий кур’єр. – 2004. – 11 вересня. – С. 8-9.
2. Гольцов, В. Трагедія і безсмертя Олександра Довженка / Гольцов, В. // Біла хата. – 2004. – 24 вересня. – С. 7.
3. Гриневич, В. Ще раз про «затемнені» сторінки з життя О. Довженка / Гриневич, В. // Всесвітня література та культура. – 2008. – № 12. – С. 5-9.
4. Дерев’янко, Т. Довженкіана продовжується / Дерев’янко, Т. // Деснянська правда. – 1997. – 17 липня.
5. Дзюба, І. Знаки духовної співмірності / Дзюба, І. // Зарубіжна література. – 1998. - № 15-16. – С. 2-4.
6. Зеленська, О. Драматична спадщина великого майстра / Зеленська, О.  // Деснянська правда. – 2009. - № 100. – С. 17.
7. Змієвський, С. «У рулонах не плівка – то кілометри моїх нервів» / Змієвський, С. // Культура і життя. – 2007. – 15 серпня. – С. 4.
8. Кіпіані, В. Олександр Довженко : розсекречені документи спецслужб / Кіпіані, В. // Сіверщина. – 2011. – 10 листопада. – С. 15.
9. Кожуховський, А. Педагогічна діяльність О.П.Довженка / Кожуховський, А. // Сіверянський літопис. – 2001. - № 4. – С. 62-67.
10. Корогорський, Р. Довженко : вчора, сьогодні, завтра в країні національної культури / Корогорський, Р.  // Дивослово. – 2001. - № 5. – С. 52-58.
11. Корогорський, Р. Зачарований Довженко / Корогорський, Р. // Українська мова та література. – 2004. - № 41.
12. Костюченко, В. Роде наш красний / Костюченко, В. // Гарт. – 2001. – 14 вересня. – С. 12.
13. Кузьменко, В. Приватні кореспонденції О. Довженка періоду другої світової війни / Кузьменко, В. // Літературний Чернігів. – 2003. - № 2. – С. 101-107.
14. Лиманов, Є. Земля Олександра Довженка / Лиманов, Є. // Деснянська правда. – 2006. – С. 3.
15. Лоєнко, В. Він бачив зорі у буденних калюжах / Лоєнко, В. // Вісник Книжкової палати. – 2004. - № 9. – С. 50-51.
16. Мажуга, Г. Це – наш геній! / Мажуга, Г. // Деснянська правда. – 2014. – 11 вересня. – С. 7.
17. Мащенко, С. Сталінський тоталітарний режим очима Олександра Довженка / Мащенко, С. // Культура і життя. – 2006. – 10 травня. – С. 7.
18. Маркітан, Л. Друга світова війна в документальних фільмах Олександра Довженка / Маркітан, Л. // Український історичний журнал. – 2005. - № 3. – С. 192-196.
19. Миколаєнко, В. Довженкова Сосниця / Миколаєнко, В. // Деснянська правда. – 2008. - № 111. – С. 10.
20. Пригоровська. Л. Народність О.П.Довженка / Пригоровська, Л., Пригоровський, В. // Шкільна бібліотека. – 2006. - № 10. – С. 33-38.
21. Пригоровська, Л. Олександр Довженко: « Перше, що внесете у свій дім, - нехай будуть книги…» / Пригоровська, Л., Пригоровський, В. // Шкільна бібліотека. – 2003. - № 9. – С. 107-113.
22. Пригоровський, В. Маловідома сторінка з біографії О.П.Довженка / Пригоровський, В. // Українська культура. – 2006. - № 9. – С. 16-17.
23. Пригоровський, В. Невгасимий голос віків ; з пісенного світу О.П.Довженка / Пригоровський, В. // Літературний Чернігів. – 2006. - № 1. – С. 72-84.
24. Пригоровський, В. О.П.Довженко і проблеми дитинства: Україна відома і невідома / Пригоровський, В. // Гарт. – 1994. – 19 серпня. – С. 5.
https://ru.calameo.com/read/00409862583ff990cf3b5

Найтяжче бути князем

над собою,

в собі народ носити —

як Христа…

Леонід Горлач
https://chernihiv-lib.org.ua/news/i_kozhna_stezhka_shljakh_pam_jatka_junim_chitacham_do_75_richchja_leonida_gorlacha/2016-05-04-521

На зеленому городі
Огірки зростають горді.
Напинає хустку
Літо на капустку.
Кавуни та гарбузи 
Розляглися, мов тузи.
Сповнені гордині
Солодухи-дині.
Справді – наче в букварі,
Що читали школярі.
Грицю ж показали.
- Ще малий, - сказали.
Не біда, що малий.
Буде підростати
І чарівний город
Буде поливати.
Поливайка срібно грає:
Гриць город свій поливає –
Зелений буквар.

1. Авдєєнко, В. …І ніжний голос Горлача / В. Авдєєнко // Отчий поріг. – 2011. - № 4. – С. 10-11.
2. Гальченко, Яків. Поет – як знак розбитого ярма / Я. Гальченко // Голос України. – 2013. – 8 грудня. – С. 22.
3. Горлач, Л. Я двічі вмер, щоб нині втретє жити / Л. Горлач // Гарт. – 2011. – 7 квітня. – С. 12.
4. Горлач Леонід (Коваленко Леонід Никифорович) // Письменники Радянської України 1917-1987: біобібліогр. довідник / авт.-упор. В. К. Коваль, В. П. Павловська. – К.: Радянський письменник, 1988. – С. 156-157.
5. Горлач, Леонід. Над погубою духу – знак розбитого ярма / Горлач, Леонід; спілкувався В. Коскін // Літературна Україна. – 2013. - № 5, 31 січ. – С. 10.
6. Дзюба, Сергій. Совість нації / С. Дзюба // Деснянська правда. – 2013. – 23 травня. – С. 5.
7. З нагоди 70-річчя Леоніда Горлача // Деснянка вільна. – 2011. – 9 квітня. – С. 12.
8. Змак, Р. Колишній рекордсмен області з бігу на середні дистанції став автором сорока книг, лауреатом престижних літературних премій / Р. Змак // Чернігівський вісник. – 2001. – 5 квітня. – С. 14.
9. Іванов, Д. Рідне жито / Д. Іванов // Гарт. – 2001. – 6 квітня. – С. 12.
10. Ковалець, Я. Четвертий роман Леоніда Горлача / Я. Ковалець // Чернігівський вісник. – 1995. – 24 лютого.
11. Коваль крицевого рядка // Літературний Чернігів. – 2013. - № 1. – С. 168-170.
12. Козак, С. Леонід Горлач: «Література – стан душі» / С. Козак // Літературна Україна. – 2010. – 12 серпня. – С. 1, 6.
13. Кочевський, В. Зичу нового старту / В. Кочевський // Літературна Україна. – 2001. – 5 квітня. – С. 4.
14. Леонід Горлач // Віщий гомін: українська поезія другої половини XX ст. / упор., передм. та есе про поетів М. О. Сороки. – К.: Грамота, 2003. – С. 43-54.
15. Леонід Горлач // Пастухи квітів: антологія інтимної лірики. – Чернігів, 1999. – С. 29-30.
16. Леонід Горлач: поет, прозаїк // Письменники України: біобібліогр. довідник / упор. В. Павловська, Л. Бубнова, Л. Сіренко; ред. Г. Лукова. – К.: Український письменник, 2006. – С. 89.
17. Маринчик, С. Мужність таланту / С. Маринчик // Літературна Україна. – 2008. – 14 лютого. – С. 6.
18. Маринчик, С. Роман у віршах про Мазепу / С. Маринчик // Гарт. – 2005. – 3 лютого. – С. 8.
19. Мойсієнко, А. Поезія – мистецтво високе / А. Мойсієнко // Голос України. – 2008. – 30 січня. – С. 8.
20. Палажченко, В. Під знаком розбитого ярма / В. Палажченко // Літературний Чернігів. – 2013. - № 2. – С. 169-176.
21. Реп’ях, С. І кожна стежка – шлях / С. Реп’ях // Деснянська правда. – 2001. – 3 квітня.
22. Сапон, В. За мотивами народними / В. Сапон // Комсомольський гарт. – 1970. – 5 грудня.
23. Сердюк, П. Із Ніжинських весен: Леоніду Горлачу – 50 / П. Сердюк // Деснянська правда. – 1991. – 3 квітня.
24. Леонід Горлач  // Поетичні голоси Чернігівщини / упор. П. О. Сердюк, О. В. Забарний. – Чернігів: Чернігівські обереги, 2003. – С. 173-177.
25. Слабошпицький, М. А мудрість приносить велику печаль…: творчі вершини поета Леоніда Горлача – історичні романи «Мамай» і «Мазепа» / М. Слабошпицький // Урядовий кур’єр. – 2013. – 1 лютого. – С. 13.


http://www.chl.kiev.ua/mbm/Book/View/211#page/1/mode/2up
https://ru.calameo.com/read/004098625e6007455e136



Одісея Ігоря Качуровського:100 років від дня народженння 

Результат пошуку зображень за запитом качуровський ігор
Він здавався одвічним і довічним.
Гуманітарій енциклопедист, поет і
перекладач, прозаїк, університетський
професор і радіожурналіст, носій призабутої                    
сьогодні шляхетності й освіченості…»
 (Сергій Грабовський)

Література
1. Астаф’єв О. «Білі плями» на карті / О. Астаф’єв // Просвіта. – 1997. – 9 серпня.
2. Астаф’єв О. Ігор Качуровський / О. Астаф’єв // Поетичні голоси Чернігівщини. – Чернігів, 2003. – С. 200-207.
3. Астаф’єв О. Ігор Качуровський – видатний теоретик літератури та художній критик / О. Астаф’єв // Просвіта. – 1998. – 3 жовтня.
4. Астаф’єв О. Ігор Качуровський. In memoriam : некролог / О. Астаф’єв, В. Астаф’єва, В. Базилевський // Сіверщина. – 2013. – 25 липня. – С. 4.
5. Астаф’єв О. Ігор Качуровський – теоретик літератури і критик / О. Астаф’єв // Сучасність. – 2005. - № 10. – С. 146-151.
6. Астаф’єв О. Одісея Ігоря Качуровського / О. Астаф’єв // Літературний Чернігів. – 1993. - № 1. – С. 110-114.
7. Базилевський В. «Ім’я – це знак…» / В. Базилевський // Літературна України. – 2010. – 4 листопада. – С. 5.
8. Базилевський В. Шлях до Кастальських джерел / Базилевський В. // Літературний Україна. – 1998. – 3 вересня. – С. 10.
9. Брагінець С. Великий із Мюнхена / С. Брагінець // Деснянська правда. – 2013. – 4 липня. – С. 7.
10. Бросаліна О. «…А дійсність – тільки вірш і ліри чистий тон» / О. Бросаліна // Дивослово. – 2008. - № 9. С. 50-55.
11. Бросаліна О. Неокласик, закоханий у середньовіччя / О. Бросаліна // Літературна Україна. – 2008. – 15 січня. С. 4.
12. Бросаліна О. Поема Ігоря Качуровського «Село – невідома сторінка літератури XX ст.. / О. Бросаліна // Укр. література в зош. – 2000. - № 3. С. 63-64.
13. Важлива місія : Ігор Качуровський отримав премію імені Т.Шевченка // Літературна Україна. – 2006. – 3 серпня. – С. 1.
14. Глузова Н. Силует професора Ігоря Качуровського / Н. Глузова // Нова Просвіта. – 2003. – 5 квітня. – С. 2.
15. Дзюба І. Вірність собі / І. Дзюба // Дивослово. – 2006. - № 1. – С. 25-29.
16. Жердинівська М. Ігор Васильович Качуровський / М. Жердинівська // Всесвіт. – 2008. - № 9-10. – С. 150-152.
17. Ігор Качуровський (нар. 1918) // Вітчизна. – 2007. - № 1-2. – С. 130-137.
18. Ігор Качуровський // Ув’язнена лірика / упоряд. В. Боровий; худож. оформ. В. Бондар. -–Х.: Основа, 1992. – 384 с.: іл..
19. Качуровський І. З недрукованих і забутих поезій / І. Качуровський // Березіль. – 2011. - № 5-6. – С. 2-9.
20. Качуровський І. Міст через безодню: поезії / І. Качуровський // Літературна Україна. – 2010. – 4 лист. – С. 4.
21. Конечна О. Він повернувся в Україну назавжди / О. Конечна // Гарт. – 2013. – 28 лист. – С. 1, 12.
22. На спомин про Ігоря Качуровського // Українська літературна газета. – 2013. – 26 липня. – С. 9.
23. О’Лір О. Ігор Качуровський. З епістолярію: до 99-ї річниці від дня народження Поета / О. О’Лір // Слово Просвіти. – 2017. – 7-13 вересня. – С. 10-11.
24. О’Лір О. Лірика Ігоря Качуровського: в чеканні відкриттів / О’Лір О. // Літературна Україна. – 2010. – 4 лист. – С. 1.
25. Олійник О. «Як умру, то поховайте…» / О. Олійник // Чернігівщина. – 2013. – 28 листопада. – С. 7.
http://www.chl.kiev.ua/mbm/Book/Show/459
Його серце в Ічні: 80 років від дня народження 
Станіслава Гавриловича Маринчика
Результат пошуку зображень за запитом маринчик станіслав гаврилович
Рекомендована література:
1.  Брик О. Земні думи Станіслава Маринчика / О. Брик // Літературний Чернігів. – 2004. - № 3. – С. 138-141.
2.  Бурма О. У товаристві суміжних муз / О. Бурма // Деснянська правда. – 2002. – 20 червня.
3.  Вереня Н. Вдалий дебют / Н. Вереня // Сіверянський літопис. – 1995. - № 6. – С. 101-102.
4.  Вечоренко П. Щедре високоліття / П. Вечоренко // Деснянська правда. – 1997. – 31 липня.
5.  Голець В. Кіно Станіслава Маринчика / В. Голець // Деснянська правда. – 2006. – 7 вересня. – С. 13.
6.  Горлач Л. Продовжувач традицій / Л. Горлач // Отчий поріг. – 2012. - № 7. – С. 15.
7.  Горлач Л. Станіславу Маринчику – 60 / Л. Горлач // Літературна Україна. – 1997. – 21 серпня.
8.  Дзюба С. Подвижник із Ічні / С. Дзюба // Деснянська правда. – 2014. – 26 червня. – С. 6.
9.  Його серце в Ічні / Чернігівське земляцтво: автор-упор. І. Корбач // Співоче поле Чернігівщини:  календар-2004. – Київ: Український Центр духовної культури, 2003. – С. 720-722.
10. Квітницький С. Людина, яка тримає небо: Станіславу Маринчику – 80 / С. Квітницький // Деснянська правда. – 2017. – 3 серпня. – С. 7.
11. Клочко М. Загадка прози Станіслава Маринчика / М. Клочко // Літературний Чернігів. – 2005. - № 2. – С. 144-147.
12. Куценко П. З любові мудрої, з радості чистої: Станіславу Маринчику-60 / П. Куценко // Деснянська правда. – 1997. – 24 липня.
13. Ларіонов П. Художник, щедрий на любов і добро / П. Ларіонов // Деснянська правда. – 2002. – 5 лютого. – С. 4.
14.  Миколаєнко В. Натхненний музами кіно і слова / В. Миколаєнко // Деснянська правда. – 2002. – 25 липня.
15. Мушкетик Ю. По власній колії / Ю. Мушкетик // Літературна Україна. – 2012. - № 7. – С. 7.
16. Пан С. Невмируще мистецтво народу / С. Пан // Чернігівські відомості. – 1996. – 20 вересня.
17.    Письменницькі лави поповнились // Чернігівський вісник. – 1996. – 5 квітня.
18.   Репях С. Подвижник / С. Репях // Літературний Чернігів. – 2007. - № 3. – С. 153-155.
19.  Репях С. Як у краплині роси / С. Репях // Деснянська правда. – 2007. – 26 липня. – С. 7.
20. Сапон В. Подружньої зради не сталося, але роман відбувся / В. Сапон // Деснянська правда. – 2002. – 21 вересня.
21. Сидоренко В. Гідне поповнення / В. Сидоренко // Деснянська правда. – 2002. – 13 квітня.
22. Станіслав Гаврилович Маринчик: рекомендаційний покажчик. – Чернігів, 2003. – 24 с. (Чернігів. ОУНБ ім.. В. Короленка).
23. Ющенко О. З любовю до дітей і квітів / О. Ющенко // Освіта. – 1996. – 20 березня.

Зозуля накувала: 100 років від дня народження ІВАНА ЙОСИПОВИЧА СОЧИВЦЯ
Результат пошуку зображень за запитом ІВАН ЙОСИПОВИЧ СОЧИВець


Пам’ятка присвячена чернігівському письменнику-гумористу Івану Йосиповичу Сочивцю, лауреату премії імені Остапа Вишні.
https://chernihiv-lib.org.ua/load/kraeznavchi_daidjesty/zozulja_nakuvala_100_rokiv_vid_dnja_narodzhennja_ivana_josipovicha_sochivcja/1-1-0-91
Рекомендована література:
1.      «І сміх, і сльози, і любов»: письменник-гуморист Іван Сочивець // Чернігівський вісник. – 1998. – 22 травня. – С. 2.
2.    Іван Сочивець: некролог // Літературна Україна. – 2004. – 25 листопада. – С. 2.
3.     Куценко П. На барвистім долі рушнику: Івану Сочивцю – 80 / П. Куценко // Деснянська правда. – 1997. – 8 травня.
4.    Куценко П. На калиновому мосту: Івану Сочивцю-85 / П. Куценко // Деснянська правда. – 2002. – 8 травня.
5.     Куценко П. Чи ж тільки веселяться гумористи?: Про нову книгу земляка письменника-гумориста Івана Сочивця «Лицарі сміху» / П. Куценко // Деснянська правда. – 1990. – 18 липня.
6.    Майстер гумору: 80 років з дня народження І.Й.Сочивця // Знаменні та пам’ятні дати по Чернігівській області на 1997 рік. – Чернігів, 1996. – С. 17.
7.     Миколаєнко В. Не стало Івана Сочивця / В. Миколаєнко // Деснянська правда. – 2004. – 18 листопада. – С. 2.
8.    Наш земляк – лауреат премії імені Остапа Вишні // Деснянська правда. – 1986. – 16 листопада.
9.    Серебряков Л. Сказано – люкс!: книги наших земляків / Л. Серебряков // Деснянська правда. – 1988. – 12 березня.
10.           І.Й.Сочивець (1917) // Історичний календар Чернігівщини. – Київ, 1997. – С. 264.
11.  Сочивець І. Василь коня купив: гумореска / І. Сочивець // Деснянська правда. – 1998. – 2 липня.
12.Сочивець І. [Гуморески] / І. Сочивець // Літературний Чернігів. – 2003. - № 2. – С. 171-174.
13. Сочивець І. Добродійна операція: гумореска / І. Сочивець // Деснянська правда. – 1998. – 22 квітня.
14.Сочивець І. Зозуля накувала: роздуми письменника / І. Сочивець // Деснянська правда. – 1992. – 9 травня.
15. Сочивець І. Студенстські роки – найяскравіша сторінка життя / І. Сочивець // Літературний Чернігів. – 2004. - № 1. – С. 148-159.
https://ru.calameo.com/read/0040986253eaeaa09ffef

«Співець ріки, що стала його долею» (до 75 річчя від дня народження Василя Чухліба)
Творчість Василя Чухліба відзначено літературними преміями ім. Наталі Забіли та ім. Лесі Українки (1996). Окремі твори письменника видавалися за кордоном, де перекладалися англійською, азербайджанською, білоруською, казахською, литовською, російською, словенською мовами: багато його оповідань і казок увійшли до вітчизняних підручників і читанок для молодших класів.
http://www.chl.kiev.ua/mbm/Book/Show/223


20-ий випуск пам’ятки серії «Письменники Чернігівщини – дітям» присвячена загалом не дуже відомому широкому загалу читачів поету – Аркадію Казці. Але щирість його поезій, душевний біль за долю своєї країни, українського суспільства – ставить його в один ряд із українською письменницькою елітою.

ЗАЧАРОВАНЕ СЛОВО 
(95 років від дня народження 
Валентини Ткаченко)

Мистецтво бути людиною (До 150-річчя від дня народження М.М.Коцюбинського)


“Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?” - Михайло Михайлович Коцюбинський – український письменник, громадський діяч, голова «Просвіти» в Чернігові. 
В словах звичайних – дивосвіт. Василь Буденний 

«В словах звичайних – дивосвіт», яка розповідає про відомого чернігівського поета Василя Буденного, який, окрім іншого, пише і дітям. Народився наш лірик 20 вересня 1947 року у селі Смолині на Чернігівщині у хліборобській сім’ї, що зумовило його життєвий і творчий шлях.
https://chernihiv-lib.org.ua/load/kraeznavchi_daidjesty/v_slovakh_zvichajnikh_divosvit_vasil_budennij_pismenniki_chernigivshhini_ditjam/1-1-0-35
https://ru.calameo.com/read/00409862585177b9c390b

Я ЗАВЖДИ БУДУ МОЛОДИМ ( До 65-річчя від дня народження Василя Струтинського)

Василь Струтинський відомий перш за все як дитячий письменник і не лише на Чернігівщині. А народився наш письменник 12 квітня 1946 року у с. Кремне серед величних лісів на Волині. Батько Василя був залізничником. Природа надихала хлопця на творчість – він захопився літературою. Перші проби пера належать до 1958 року. Василь надіслав до «Комсомольської правди» вірша на загибель пілота-винищувача. Із редакції хлопець отримав позитивний відгук, в якому Василю радили продовжувати писати. По закінченні школи Василь вступає до Ніжинського педагогічного інституту ім. М.Гоголя, де навчався спочатку на музично-педагогічному, а згодом на філологічному факультетах. Таким чином з 1966 року наш письменник проживає на Чернігівщині.

Багатогранний талант Олекси Стороженка


Помітний внесок у розвиток і становлення українського літературного слова зробив наш земляк самобутній письменник другої половини Х1Х століття Олекса Стороженко. Писав він як для дорослих, так і для дітей. Прийнято вважати, що Олекса Стороженко народився 24 листопада 1805 року. Олекса Петрович походив з старовинного козацького роду, предки його були сотниками та полковниками і володіли чималими маєтками в Україні. Олекса народився в Лисогорах.
https://ru.calameo.com/read/004098625d6c4c2f83697
https://chernihiv-lib.org.ua/load/kraeznavchi_daidjesty/bagatogrannij_talant_oleksi_storozhenka_pismenniki_chernigivshhini_ditjam/1-1-0-29

Для дітей і для дорослих 
(До 100-річчя від дня народження Анатолія Рибакова)
Видатний російський письменник Анатолій Наумович Рибаков (Аронов) народився 1(14) січня 1911 року в c.Держанівці Щорсівського району, але в офіційних документах місцем народження значився Чернігів.
https://chernihiv-lib.org.ua/load/kraeznavchi_daidjesty/dlja_ditej_i_dlja_doroslikh_do_100_richchja_vid_dnja_narodzhennja_anatolija_ribakova/1-1-0-28
https://ru.calameo.com/read/0040986257710b0722dde

Його щедра нива. Станіслав Реп’ях
Творче обличчя Станіслава Панасовича Реп’яха багатогранне та різнопланове. Це – поет, публіцист, перекладач, краєзнавець, редактор, упорядник, рецензент, а також – організатор літературного процесу на Подесенні. Коріння його пращурів – у селі Макіївці Носівського району.
https://chernihiv-lib.org.ua/load/kraeznavchi_daidjesty/jogo_shhedra_niva_stanislav_rep_jakh_pismenniki_chernigivshhini_ditjam/1-1-0-27
https://ru.calameo.com/read/004098625000ce2895206

СЕРЦЕ ВІДДАЮ ДІТЯМ. ТЕТЯНА ПАКАЛЮК 

Наша сучасниця Тетяна Іванівна іде по життю з радістю та посмішкою і дарує цю радість 
усім людям навколо себе, насамперед, дітям. Ця щирість притягує читачів до книжок 
Тетяни Пакалюк. Тетяна Іванівна народилася 19 березня 1970 року в м. Вінниця, але ще в 
дошкільному віці разом з батьками переїхала до м. Носівка, що на Чернігівщині.


Натхненний і дерзновенний. Борис Наріжний 

Відомий на Чернігівщині і в Україні письменник і 
журналіст.

Поет історичної прози. Юрій Мушкетик 


Талановитий романіст і повістяр, новеліст і публіцист, відомий далеко за межами рідної держави, наш земляк Юрій Мушкетик заслужено ввійшов у плеяду найвизначніших українських майстрів художньої прози. Народився Юрій Михайлович Мушкетик 21 березня 1929 року в селі Вертіївка на Ніжинщині в родині вчителя. 



Вірний дитинству. Віктор Кава 


Віктор Іванович – автор 38 книжок прози для дітей і дорослих; частина з них 
перекладена іноземними мовами. Серед останніх творів – роман «Таємниця однієї любові», 
«Оглянімося з усмішкою».
https://chernihiv-lib.org.ua/load/kraeznavchi_daidjesty/virnij_ditinstvu_viktor_kava_pismenniki_chernigivshhini_ditjam/1-1-0-23

Поетеса палкої лірики (95 років від дня народження Любові Забашти)










Любов Забашта – видатна українська поетеса, авторка численних поетичних книг лірики, ліро-епосу, творів інших жанрів. Перші вірші юної авторки з’явилися ще в середині 30-х років, а творча доля, за визнанням поетеси, починалася від дзвонкової криниці рідного краю, від незабутих «моїх світанків і перших дівочих мрій». Любов Забашта (Гришко) народилася 3 лютого 1918 року в м. Прилуках на Чернігівщині в сім’ї службовця.
https://chernihiv-lib.org.ua/load/kraeznavchi_daidjesty/virnij_ditinstvu_viktor_kava_pismenniki_chernigivshhini_ditjam/1-1-0-23
https://ru.calameo.com/read/004098625fa2e60c0fc75

Тонкий лірик та улюбленець дітлахів
Сергій Дзюба



Сергій Дзюба належить до покоління поетів, які пружно й 
упевненно входять у творчий храм, незважаючи на всілякі труднощі. 
Його слово свіже й світле, його образність змушує 
замислюватися над сенсом життя.
https://ru.calameo.com/read/004098625c80c88a183d6

Коментарі

Популярні публікації