Міста і містечка Чернігівщини

"Місто давнє, сіверянське… Мена" (пам'ятка видавничої серії «Міста і містечка Чернігівщини»)
Мена — місто стародавнє. Тут мешкали люди ще за часів палеоліту. Тут знаходили артефакти, що підтверджують сліди кельтів, скіфів, античних греків, арабів, балто-слов'янських племен та вікінгів. У XIX—XX ст. були виявлені залишки поселення доби бронзи (II тис. до н. е.), юхнівської культури, протослов'янських та слов'янських поселень І — V ст., часів Київської Русі Х — ХІІІ ст. Місцевими етнографами та науковцями було ідентифіковано 7 курганів, серед яких була виявлена і частково досліджена в XIX ст. археологом Дмитром Самоквасовим — Юркова могила, датована ХІ — ХІІ ст. Територія міста є унікальним археологічним ландшафтом де зосереджені культурні шари багатьох епох.
Чернігівська обласна бібліотека для дітей продовжує видавничу серію «Міста і містечка Чернігівщини». Цього року вашій увазі пам’ятка присвячена райцентру на Чернігівщині – Мені – «Місто давнє, сіверянське… Мена». Містечко дуже гарне, охайне і багате на свою історію. Отже, запрошуємо ознайомитися з чудовим куточком України.

Етюди до історії Прилук 

Чернігівська обласна бібліотека для дітей продовжує серію історико-краєзнавчих нарисів «Міста і містечка Чернігівщини», які знайомлять наших читачів з найцікавішими містами нашого краю. Нове 10 число серії  «Етюди до історії Прилук» розповідає про одне із найвідоміших культурних і історичних центрів Чернігівщини – Прилуки, центрі і козацької слави. Отже, запрошуємо ознайомитися з матеріалом і отримати нові знання і нові враження від красоти нашого краю.
Місто, оповите легендами: Ніжин
Багато дослідників, висуваючи різні теорії походження назви міста Ніжина, опираються на лінгвістичні докази. Наприклад, частина українських дослідників стверджують, що назва "Ніжин" походить від антропоніма "ніга" або "нега", який означає зволоженість. Поглянувши на територію, де розташоване місто, пересвідчуємося, що версія виглядає доволі правдоподібною, адже Ніжин стоїть на болотах.
https://ru.calameo.com/read/00409862599285eccebf8
https://chernihiv-lib.org.ua/load/kraeznavchi_daidjesty/misto_opovite_legendami_nizhin/1-1-0-105


Історичні перехрестя - Козелець 
(краєзнавчі нариси)

Щоб закохатися у це місто достатньо однієї зустрічі. Аби збагнути його філософію – потрібні десятки побачень, які надихатимуть вас повертатися сюди знов і знов.Велична архітектура, легенди, неймовірна природа, цікаві постаті, які прославили Україну на весь світ – про це наша надзвичайна подорож невеличким містечком Козелець, що на Чернігівщині.
https://chernihiv-lib.org.ua/load/kraeznavchi_daidjesty/istorichni_perekhrestja_kozelec/1-1-0-97









.


1. Адруг А. «Опис землі Козелецької» - книжка любові до наших сіл / А. Адруг // Деснянка вільна. – 2012. – 23 лютого. – С. 8.
2. Демяненко Р. Козельці-Козелець / Р. Демяненко // Гарт. – 2000. – 31 березня. – С. 13.
3. Козелець : [історія селища, походження назви] / запис., упор. і літ. опрац. Н. Зінчук // Українські народні казки: Книга 39. Казки Чернігівщини. – Чернівці: Букрек, 2012, 2012. – С. 394.
4. Куценко П. Над Козельцем і взимку веселки розцвітають / П. Куценко // Деснянська правда. – 2008. – 17 січня. – С. 10-11.
5. Мироненко Л. Козелець мій рідний…: пізнавально-розважальна программа для 1-4 кл. / Л. Мироненко та ін.. // Початкова освіта. – 2011. - № 23. – С. 21-22.
6. Пенський А. То коли ж засновано Козелець? / А. Пенський // Сіверянський літопис. – 1999. - № 2. – С. 150-151.
7. Тютькало І. Козелець – на півшляху до Києва / І. Тютькало // Деснянка вільна. – 2011. – 10 лютого. – С. 8-9.
8. Черняков С. Козелець: історія, архітектура, туризм / С. Черняков // Біла хата. – 2003. – 21 березня. – С. 6.
Інтернет-ресурси:
1. Золоте намисто України. Козелець [Електронний ресурс] //  Youtube: [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=T29tbNWRZ-A. – Назва з екрана.
2. Козелець [Електронний ресурс] //  Youtube: [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=r2Qvq6EVoik. – Назва з екрана.
3. Козелець.wmv [Електронний ресурс] //  Youtube: [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=eNd15RJtIVQ. – Назва з екрана.
4. Козелець. Собор Різдва Богородиці / Собор Рождества Богородицы [Електронний ресурс] //  Youtube: [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=ZIuok7lHTVg. – Назва з екрана.
5. Мои приключения в Украине // Козелец - там, где остановилось время [Електронний ресурс] //  Youtube: [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=fHkj-3_ly5Y. – Назва з екрана.
6. Перспектива - Козелеччина погляд із минулого в майбутнє [Електронний ресурс] //  Youtube: [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=waoy5Mf8miw. – Назва з екрана.
7. Пізнавально-розважальна програма «Мій рідний край»  [Електронний ресурс] //  На урок: [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://naurok.com.ua/piznavalno-rozvazhalna-programa-miy-ridniy-kray-3-klas-11269.html.  – Назва з екрана.
8. Экскурсия Героическое прошлое Украины "Козелец - Батурин" [Електронний ресурс] //  Youtube: [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=cEJv-NlAcoI. – Назва з екрана.
https://ru.calameo.com/read/0040986254dc7c71bdd8b
http://www.chl.kiev.ua/mbm/Book/View/406#page/1/mode/2up



Питання для вікторини:
  • Церква Андріана і Наталії – усипальниця Розумовських? Ця пам’ятка архітектури визнана одним із 7 чудес Чернігівщини ( Собор Різдва Богородиці у Козельці).
  •  Перша українська жінка – учений палеозоолог, геолог і палеонтолог, уродженка Козельця (Павлова Марія Василівна)
  •  Легенди про Козелець (версії походження назви)
  •  Український військовий, політичний і державний діяч, останній гетьман Війська Запорозького. Гетьман Глухівського періоду в історії України. Представник козацького роду, граф Російської імперіїгенерал-фельдмаршалуродженець Козельця (Кирило Розумовський)
  • Де знаходиться музей історії ткацтва Чернігівщини (Вознесенська церква в Козельці)
ТИСЯЧОЛІТНІЙ СВІДОК «СЛОВА…»
НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
          На високих правобережних пагорбах Десни, на північному сході Чернігівщини, мальовничо розкинувся Новгород-Сіверський, колишній стольний град великого князівства. Річка, обгинаючи руслом схили, утворює тут величезну підкову. Посеред густих садків, прямо до води збігають стрімкі вулички. Милуючись неповторними краєвидами Новгорода-Сіверського, не можна не відзначити мимовільного перегукування з древнім Києвом.
О ветре, ветрило!
Чему, господине, насильно вееши?
Чему мычеши хиновьскыя стрелкы
На своею нетрудною крилцю
На моея лады вои?
http://ostrovskogo.com.ua/publ/kraj_de_mi_zhivemo/videoprezentacija_novgorod_siverskij_ljubov_moja/6-1-0-10
https://ru.calameo.com/read/004098625ddc91786df06

Вікторина:
  1. Який монастир Чернігівщини, заснований у 12 столітті, став справжнім осередком культури 17 століття і включав в себе – головний собор міста, покої настоятеля, палатний корпус, келії, муровану огорожу, першу стаціонарну друкарню, бібліотеку? (Спасо-Преображенський монастир у Новгороді-Сіверському).
  2. Хто такий Лазар Баранович і як він пов’язаний з Новгород-Сіверським (єпископ, за якого у 17 столітті пройшла велика реконструкція Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря).
  3. Найвідоміший князь Новгород-Сіверського, герой "Слова о полку Ігоревім" (Ігор Святославич)
  4. Коли і на чию честь у Новгороді-Сіверському збудовано Триумфальну арку (1786, на честь приїзда Катерини ІІ)
  5. Дерев'яна церква у Новгороді-Сіверському, збудована без жодного цвяха (Миколаївська, або Микильська)           
                                   Північна околиця Чернігівщини - Семенівка
Місто Семенівка розташовано на берегах річок Дрьост та Ревна. За даними археологічних досліджень заселення людьми території, яку зараз займає місто Семенівка, розпочалася в період історичної доби мезоліту та неоліту в 9-3-му тисячолітті до нашої ери.
https://chernihiv-lib.org.ua/publ/kraj_de_mi_zhivemo/videoprezentacija_pivnichna_okolicja_chernigivshhini_semenivka/6-1-0-11

Коли десь далеко буваю
І чую лиш стукіт коліс,
«Семенівка!» - в серці лунає.
І радісно серце тремтить.
С.Гутник (учень 10-го кл.
Семенівської сш №1)
Література:
1. Є свій герб у Семенівки //Черн.вісник.-1996.-28 черв.
2. Назаренко О. Герб Семенівки //Десн.правда.-1996.-3 серп.
3. Наш край родной, Семеновщина: материалы по истории и географии Семеновского        района Черниговской области.-К.:Техника,2000
4. Слуцкер С. Історія рідного краю //Десн.правда.-1980.-5 лип.
5. Терещенко О. Семенівка: з ранку до вечора //Десн.правда.-1998.-18 черв.
6. Чепурний В. Північна околиця України //Біла хата.-2005.-10 черв.
7. Календар 2000-го року «Чернігівщина – земля козацька» /автор і упор. І. Корбач.-К.,1999
8. Чернігівщина краєзнавча. Календар-2005.-К.,2004

Місто древнє і молоде: 
на карті Чернігівщини Бахмач
Назва «Бахмач» зустрічається у давніх історичних джерелах. Краєзнавець О.Зойко пояснює так назву міста: «Слово Бахмач відноситься до давніх тюркських слів, які вживали на Україні до татарського нашестя. «Бахмач» по-тюркському означає «баштан», воно свідчить про те, що тут, мабуть, наприкінці першого тисячоліття нашої ери київські та чернігівські князі поселяли полонених печенігів та інших вихідців з тюркських орд, які  й назвали своє поселення». Тюркське слово «бохмача» - водопій, старослов’янські слова «бах», «моч» - сире мокре болото; готські: «бах» - олень, «мач» - багато, тобто Бахмач постав у місцевості, де було багато оленів.
Рекомендована література:
1. Бахмацький район // Чернігівський календар-2000. – К.: Чернігівське земляцтво, 2000.
2. Крупним планом – Бахмацький район // Деснянська правда. – 2001. – 7 червня.
3. Бахмач: історія // Сіверянський літопис. – 2006. - № 4. – С. 129-133.
4. Задко В. Глибокі корені: до 850-річчя Бахмача / В. Задко // Сіверянський літопис. – 1998. - № 6. – С. 129-130.
5. Задко В. До історії Бахмача / В. Задко // Чернігівщина – земля козацька: календар. – К.: Чернігівське земляцтво, 1999. – С. 396.
6. Задко В. Німецька меншина на Бахмаччині / В. Задко // Сіверянський літопис. – 1999. - № 1. – С. 176-178.
7. Зіневич А. Місто древнє і молоде / А. Зіневич // Деснянська правда. – 1997. – 9 вересня.
8. Кондратенко О. Бахмач / О. Кондратенко // Вал. – 1998. – 6 березня.
9. Руденок В. П’ять Бахмачів – одне місто / В. Руденок // Вал. – 2002. – 21 березня. – С. 7. 
10. Бахмач [Електронний ресурс] // Вікіпедія: [веб-сайт].  – Електрон. дані. – Режим доступу:  http:// https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%87 - Назва з екрану.
11. Видатні земляки [Електронний ресурс] // Офіційний сайт міста Бахмача: [веб-сайт].  – Електрон. дані. – Режим доступу:  http://bakhmach.info/?page_id=129 - Назва з екрану.

                                   Містечко на трьох річках - Варва
Чернігівська обласна бібліотека для дітей продовжує знайомити читачів із історією та географією рідного краю. Шостий випуск серії «Міста і містечка Чернігівщини» презентує чудове містечко Варву, що за 189 км від Чернігова. Варва – містечко на Чернігівщині, в якому, як в дзеркалі, відтворилася історія нашої країни. Відомі вихідці з Варви прославили і прославляють сьогодні нашу державу, а підростаюче покоління українців через вивчення історії маленьких міст Чернігівщини, вивчають велику історію великої країни – України.










Коментарі

Популярні публікації