Міста і містечка Чернігівщини
Мена — місто стародавнє. Тут мешкали люди ще за часів палеоліту. Тут знаходили артефакти, що підтверджують сліди кельтів, скіфів, античних греків, арабів, балто-слов'янських племен та вікінгів. У XIX—XX ст. були виявлені залишки поселення доби бронзи (II тис. до н. е.), юхнівської культури, протослов'янських та слов'янських поселень І — V ст., часів Київської Русі Х — ХІІІ ст. Місцевими етнографами та науковцями було ідентифіковано 7 курганів, серед яких була виявлена і частково досліджена в XIX ст. археологом Дмитром Самоквасовим — Юркова могила, датована ХІ — ХІІ ст. Територія міста є унікальним археологічним ландшафтом де зосереджені культурні шари багатьох епох. Чернігівська обласна бібліотека для дітей продовжує видавничу серію «Міста і містечка Чернігівщини». Цього року вашій увазі пам’ятка присвячена райцентру на Чернігівщині – Мені – «Місто давнє, сіверянське… Мена». Містечко дуже гарне, охайне і багате на свою історію. Отже, запрошуємо ознайомитися з чудовим куточком України. |


https://ru.calameo.com/read/00409862599285eccebf8
https://chernihiv-lib.org.ua/load/kraeznavchi_daidjesty/misto_opovite_legendami_nizhin/1-1-0-105
Історичні перехрестя - Козелець
(краєзнавчі нариси)



.
1. Адруг А. «Опис землі Козелецької» - книжка любові до наших сіл / А. Адруг // Деснянка вільна. – 2012. – 23 лютого. – С. 8.
2. Демяненко Р. Козельці-Козелець / Р. Демяненко // Гарт. – 2000. – 31 березня. – С. 13.
3. Козелець : [історія селища, походження назви] / запис., упор. і літ. опрац. Н. Зінчук // Українські народні казки: Книга 39. Казки Чернігівщини. – Чернівці: Букрек, 2012, 2012. – С. 394.
4. Куценко П. Над Козельцем і взимку веселки розцвітають / П. Куценко // Деснянська правда. – 2008. – 17 січня. – С. 10-11.
5. Мироненко Л. Козелець мій рідний…: пізнавально-розважальна программа для 1-4 кл. / Л. Мироненко та ін.. // Початкова освіта. – 2011. - № 23. – С. 21-22.
6. Пенський А. То коли ж засновано Козелець? / А. Пенський // Сіверянський літопис. – 1999. - № 2. – С. 150-151.
7. Тютькало І. Козелець – на півшляху до Києва / І. Тютькало // Деснянка вільна. – 2011. – 10 лютого. – С. 8-9.
8. Черняков С. Козелець: історія, архітектура, туризм / С. Черняков // Біла хата. – 2003. – 21 березня. – С. 6.
Інтернет-ресурси:
1. Золоте намисто України. Козелець [Електронний ресурс] // Youtube: [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=T29tbNWRZ-A. – Назва з екрана.
2. Козелець [Електронний ресурс] // Youtube: [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=r2Qvq6EVoik. – Назва з екрана.
3. Козелець.wmv [Електронний ресурс] // Youtube: [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=eNd15RJtIVQ. – Назва з екрана.
4. Козелець. Собор Різдва Богородиці / Собор Рождества Богородицы [Електронний ресурс] // Youtube: [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=ZIuok7lHTVg. – Назва з екрана.
5. Мои приключения в Украине // Козелец - там, где остановилось время [Електронний ресурс] // Youtube: [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=fHkj-3_ly5Y. – Назва з екрана.
6. Перспектива - Козелеччина погляд із минулого в майбутнє [Електронний ресурс] // Youtube: [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=waoy5Mf8miw. – Назва з екрана.
7. Пізнавально-розважальна програма «Мій рідний край» [Електронний ресурс] // На урок: [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://naurok.com.ua/piznavalno-rozvazhalna-programa-miy-ridniy-kray-3-klas-11269.html. – Назва з екрана.
8. Экскурсия Героическое прошлое Украины "Козелец - Батурин" [Електронний ресурс] // Youtube: [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=cEJv-NlAcoI. – Назва з екрана.
https://ru.calameo.com/read/0040986254dc7c71bdd8b
http://www.chl.kiev.ua/mbm/Book/View/406#page/1/mode/2up
Питання для вікторини:
- Церква Андріана і Наталії – усипальниця Розумовських? Ця пам’ятка архітектури визнана одним із 7 чудес Чернігівщини ( Собор Різдва Богородиці у Козельці).
- Перша українська жінка – учений палеозоолог, геолог і палеонтолог, уродженка Козельця (Павлова Марія Василівна)
- Легенди про Козелець (версії походження назви)
- Український військовий, політичний і державний діяч, останній гетьман Війська Запорозького. Гетьман Глухівського періоду в історії України. Представник козацького роду, граф Російської імперії, генерал-фельдмаршал, уродженець Козельця (Кирило Розумовський)
- Де знаходиться музей історії ткацтва Чернігівщини (Вознесенська церква в Козельці)
НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
На високих правобережних пагорбах Десни, на північному сході Чернігівщини, мальовничо розкинувся Новгород-Сіверський, колишній стольний град великого князівства. Річка, обгинаючи руслом схили, утворює тут величезну підкову. Посеред густих садків, прямо до води збігають стрімкі вулички. Милуючись неповторними краєвидами Новгорода-Сіверського, не можна не відзначити мимовільного перегукування з древнім Києвом.
О ветре, ветрило!
Чему, господине, насильно вееши?
Чему мычеши хиновьскыя стрелкы
На своею нетрудною крилцю
На моея лады вои?
http://ostrovskogo.com.ua/publ/kraj_de_mi_zhivemo/videoprezentacija_novgorod_siverskij_ljubov_moja/6-1-0-10
https://ru.calameo.com/read/004098625ddc91786df06
Вікторина:
- Який монастир Чернігівщини, заснований у 12 столітті, став справжнім осередком культури 17 століття і включав в себе – головний собор міста, покої настоятеля, палатний корпус, келії, муровану огорожу, першу стаціонарну друкарню, бібліотеку? (Спасо-Преображенський монастир у Новгороді-Сіверському).
- Хто такий Лазар Баранович і як він пов’язаний з Новгород-Сіверським (єпископ, за якого у 17 столітті пройшла велика реконструкція Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського чоловічого монастиря).
- Найвідоміший князь Новгород-Сіверського, герой "Слова о полку Ігоревім" (Ігор Святославич)
- Коли і на чию честь у Новгороді-Сіверському збудовано Триумфальну арку (1786, на честь приїзда Катерини ІІ)
- Дерев'яна церква у Новгороді-Сіверському, збудована без жодного цвяха (Миколаївська, або Микильська)
Північна околиця Чернігівщини - Семенівка
Місто Семенівка розташовано на берегах річок Дрьост та Ревна. За даними археологічних досліджень заселення людьми території, яку зараз займає місто Семенівка, розпочалася в період історичної доби мезоліту та неоліту в 9-3-му тисячолітті до нашої ери. |
https://chernihiv-lib.org.ua/publ/kraj_de_mi_zhivemo/videoprezentacija_pivnichna_okolicja_chernigivshhini_semenivka/6-1-0-11
Коли десь далеко буваю
І чую лиш стукіт коліс,
«Семенівка!» - в серці лунає.
І радісно серце тремтить.
С.Гутник (учень 10-го кл.
Семенівської сш №1)
Література:
1. Є свій герб у Семенівки //Черн.вісник.-1996.-28 черв.
2. Назаренко О. Герб Семенівки //Десн.правда.-1996.-3 серп.
3. Наш край родной, Семеновщина: материалы по истории и географии Семеновского района Черниговской области.-К.:Техника,2000
4. Слуцкер С. Історія рідного краю //Десн.правда.-1980.-5 лип.
5. Терещенко О. Семенівка: з ранку до вечора //Десн.правда.-1998.-18 черв.
6. Чепурний В. Північна околиця України //Біла хата.-2005.-10 черв.
7. Календар 2000-го року «Чернігівщина – земля козацька» /автор і упор. І. Корбач.-К.,1999
8. Чернігівщина краєзнавча. Календар-2005.-К.,2004
Місто древнє і молоде:
на карті
Чернігівщини Бахмач
Назва «Бахмач»
зустрічається у давніх історичних джерелах. Краєзнавець О.Зойко пояснює так назву
міста: «Слово Бахмач відноситься до давніх тюркських слів, які вживали на
Україні до татарського нашестя. «Бахмач» по-тюркському означає «баштан», воно
свідчить про те, що тут, мабуть, наприкінці першого тисячоліття нашої ери
київські та чернігівські князі поселяли полонених печенігів та інших вихідців з
тюркських орд, які й назвали своє
поселення». Тюркське слово «бохмача» - водопій, старослов’янські слова «бах»,
«моч» - сире мокре болото; готські: «бах» - олень, «мач» - багато, тобто Бахмач
постав у місцевості, де було багато оленів.
Рекомендована література:
1. Бахмацький район // Чернігівський календар-2000. – К.: Чернігівське земляцтво, 2000.
2. Крупним планом – Бахмацький район // Деснянська правда. – 2001. – 7 червня.
3. Бахмач: історія // Сіверянський літопис. – 2006. - № 4. – С. 129-133.
4. Задко В. Глибокі корені: до 850-річчя Бахмача / В. Задко // Сіверянський літопис. – 1998. - № 6. – С. 129-130.
5. Задко В. До історії Бахмача / В. Задко // Чернігівщина – земля козацька: календар. – К.: Чернігівське земляцтво, 1999. – С. 396.
6. Задко В. Німецька меншина на Бахмаччині / В. Задко // Сіверянський літопис. – 1999. - № 1. – С. 176-178.
7. Зіневич А. Місто древнє і молоде / А. Зіневич // Деснянська правда. – 1997. – 9 вересня.
8. Кондратенко О. Бахмач / О. Кондратенко // Вал. – 1998. – 6 березня.
9. Руденок В. П’ять Бахмачів – одне місто / В. Руденок // Вал. – 2002. – 21 березня. – С. 7.
10. Бахмач [Електронний ресурс] // Вікіпедія: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http:// https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%87 - Назва з екрану.
11. Видатні земляки [Електронний ресурс] // Офіційний сайт міста Бахмача: [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://bakhmach.info/?page_id=129 - Назва з екрану.
Містечко на трьох річках - Варва

Коментарі
Дописати коментар