Загиблі герої Чернігівщини: Костюченко Сергій. Степаненко Анатолій. Гуцул Руслан

Костюченко Сергій Олексійович народився 25 грудня 1969 року в селі Ладинка. Закінчив 9 класів Ладинської школи, після чого навчався в місті Чернігові в професійно-технічному училищі №18, де здобув фах тесляра.

Працював у колгоспі трактористом, а згодом — експедитором у санаторії «Десна».

Добрий, щирий, працьовитий — таким Сергія запам’ятають усі, хто мав щастя знати його особисто. Він завжди був готовий прийти на допомогу, мав добре серце та відкриту душу.

Від перших днів повномасштабного вторгнення — із 24 лютого 2022 року — пішов добровольцем боронити рідну землю. Служив у військовій частині А1815, був солдатом, старшим стрільцем – оператором стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти.

У період від 17 жовтня по 4 листопада 2023 року брав участь у запеклих бойових діях на території Донецької області. Саме там 4 листопада 2023 року в районі населеного пункту Старомайорське Волноваського району зв’язок із ним обірвався. Сергій вважався зниклим безвісти.

Відспівали воїна у Катерининській церкві в Чернігові, поховали в рідному селі.

Анатолій Степаненко народився 23 жовтня 1970 року в селі Карпилівка. Після закінчення місцевої школи навчався у Дігтярівському СПТУ, де здобув професію тракториста-машиніста.

У 1988 році його призвали на строкову військову службу, яку проходив у десантно-штурмових військах.

Після повернення додому працював трактористом і комбайнером у колгоспі "Дружба" та у ТОВ "Батьківщина". Одружився, разом із дружиною виховав трьох дітей. Згодом сім’я переїхала до села Горобіївка, де Анатолій Миколайович продовжив трудову діяльність.

У червні 2024 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ.

Загинув Анатолій Степаненко 6 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.

Поховали воїна у рідній Карпилівці.

Руслан Гуцул народився 3 липня 1977 року в місті Потсдам (Німеччина). У 1992 році закінчив середню школу в республіці Білорусь. Строкову службу проходив теж у Білорусі.

Коли переїхав в Україну працював комірником на фірмі "Дарія", потім — на фірмі з виготовлення тротуарної плитки. Понад 10 років був приймальником товару в магазині "Сільпо".

10 лютого 2023 року Руслана Гуцула мобілізували до лав ЗСУ. Службу розпочав у 405-му батальйоні, воював на Куп'янському напрямку. Потім бійця перевели в 3-тю окрему штурмову бригаду, мав звання старший солдат.

Під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку зник безвісти 13 березня 2024 року. Через 19 місяців бійця визнали загиблим за допомогою ДНК-експертизи.

Поховали Руслана Гуцула в Чернігові на кладовищі Яцево.