Цікава історія: перші житлові “висотки” у Чернігові
В середині ХІХ ст. перебудова Чернігова була практично завершена. За статистичними даними, наше місто мало на той час три площі та 38 вулиць і провулків. У 1860-му в Чернігові налічувалося 803 дерев’яних будинки, в тому числі - 772 приватних, 55 духовного відомства, 19 казенних. Кам’яних будинків було лише 43, з них 35 – двоповерхових і 4 – триповерхові.
На зламі ХІХ – ХХ ст. у Чернігові можна було нарахувати 131 кам’яний, 222 змішаного типу, 2008 дерев’яних, 4 лозових та земляних будинків, з них 2090 були одноповерхові, 64 – двоповерхові та 2 – триповерхові.
Навесні 1933 р. в центрі міста за адресою: вул. Магістратська, 4, на замовлення облвиконкому розпочалось будівництво великого житлового будинку на 78 квартир — так званого будинку ОВК № 1. У серпні 1933 р. замість 60 відсотків за графіком виконали роботи лише на 26 відсотків. Бракувало цегли, бутового каменю, вапна, цвяхів, покрівельного заліза, а також робочої сили. Виконавець робіт — Чернігівський облбудтрест — у квітні 1934 р. обіцяв заселити частину будинку вже наприкінці травня цього ж року, і при цьому скаржився на нестачу тинькарів і будівельних матеріалів (каменю, цегли, лісу тощо). Остаточно цей будинок здали в експлуатацію в 1936-му.
У квітні 1934 р. розпочалось будівництво житлового будинку облвиконкому № 2 (ОВК № 2.) на 34 квартири. Завершити будівництво планували до 31 жовтня. У терміни знову не вкладалися. Лише наприкінці березня 1935-го обласна газета “Більшовик” сповістила про закінчення першої черги будинку, який почали заселяти поетапно.
У вересні 1936 р. облбудтрест здав його з численними дефектами: половина печей потребувала переробки, штукатурка майже по всіх квартирах потріскалась, двері розсохлись, протипожежне обладнання було зроблене з технічними порушеннями тощо. Тогочасна адреса будинка була така: вул. Шевченка, 35 (зараз це проспект Миру, 26). Він простягнувся вздовж вул. Шевченка та мав заокруглену кутову частину, яка виходила на вул. Шильмана (це сучасний пр. Перемоги).
Після закінчення Другої світової війни через руйнування і перенесення вулиці між площами Куйбишева і новою, що планувалась на місці центрального ринку, на північний схід від старої вул. Шевченка, колишній дворовий фасад будинку став головним, стара кутова частина була знесена, натомість збудована нова.
Навпроти, на перехресті вул. Шильмана та Шевченка (це сучасне перехрестя пр. Миру та пр. Перемоги) у липні 1935 р. почали зводити будинок облвиконкому № 3 (ОВК № 3). Планували його здати наприкінці 1936 р., але будівництво розтягнулося на кілька років, і остаточно будинок заселили тільки в грудні 1939 р. У ньому було 42 квартири та 9 магазинів на першому поверсі. Тодішня адреса була така: вул. Шевченка, 41.
Під час бомбардування міста нацистами у серпні 1941 р. споруду значно пошкодили. У 1942 р. окупанти кілька разів проводили страти підпільників через повішення саме на місці цього будинку. Після Другої світової війни під час реконструкції центральної частини міста цю будівлю розібрали, і зараз на її місці бульвар (навпроти сучасного Головпоштамту).
З 1934 р. комунально-житлове будівництво в місті значно активізувалось. Так, наприкінці 1934-го здали в експлуатацію кілька житлових будинків, зокрема – облспоживспілки на 28 квартир по тодішній вул. Карла Лібкнехта, 26 (сучасна адреса – вул. Борисоглібська, 6) та триповерхівку для працівників обласного управління міліції на вул. Леніна, 30 (тепер – вул. Гонча, 30).
У листопаді 1935 р. на розі Пролетарської та 25 Жовтня військова будівельна частина – «військбуд» — закінчила зводити великий триповерховий житловий будинок для командного складу військового гарнізону (сучасна адреса – вул. Княжа, 12).
У другій половині 30-х років поряд, по тодішній вул. Пролетарській, 8, 10 та вул. 25 Жовтня, 17 (сучасна вул. Княжа, 12) військові будівельники зводили будинки для родин військовослужбовців.
У квітні 1936 р. на розі тодішньої вул. Шевченка (нині пр. Миру) і вул. К. Маркса (сучасна вул. Преображенська) відділ комунального господарства розчищав майданчик для нової житлової будівлі – будинку вчителя (розбирали будинок купця Маркельса). Придатну цеглу планували використати для новобудови. Облбудтрест пообіцяв закінчити будівництво чотириповерхової споруди на 32 квартири до кінця 1937 р., та здали її в експлуатацію у травні 1938 р. У повоєнні часи будинок учителя відбудували та передали обласному управлінню Міністерства держбезпеки (сучасна адреса – вул. Преображенська, 2).
Поряд, за тодішньою адресою К. Маркса, 2-а (сучасна вул. Преображенська, 4) в 1937 р. розпочалося будівництво триповерхового будинку артистів на 12 квартир. Терміни завершення робіт кілька разів переносились. Нарешті новобудову здали 20 грудня 1939 р.
За часів СРСР, особливо після Другої світової війни, розпочалося активне житлове будівництво для вирішення проблеми нестачі житла. У Чернігові, як і по всій країні, зводили багатоквартирні будинки. У 1950-х і 1960-х роках - так звані “сталінки” та «хрущовки» на 4-5-поверхів, які стали знаковими для тієї епохи.
Перші багатоповерхові будівлі у сучасному розумінні почали з'являтися у Чернігові в другій половині XX ст. у рамках масштабної радянської програми житлового будівництва. В центрі місті масово будували багатоквартирні будинки стандартної забудови, включаючи панельні будинки за типовими проектами. Це була характерна риса міських пейзажів того періоду.
Потім настала епоха будівництва вже 9-12-поверхових будинків, як правило, із збірних залізобетонних панелей за типовими проектами. Таким чином, до перших багатоповерхівок Чернігова належать будинки, збудовані за радянських часів, починаючи з 1950-х років та у наступні десятиліття.
Колишню вул. Рокосовського (нині проспект Левка Лук'яненка) почали забудовувати у 1968 р. Спочатку непарну сторону — 5-поверховими будинками, парну – 9-поверховими. Багатоповерхова забудова як частина розширення Бобровицького житлового масиву формувалася до початку 1980-х рр.
У період 1982-1988 рр. було зведено 14-поверхові будинки (№№ 16 А, 18 А, 20 А, 22 А, 28), об'єкти соціальної інфраструктури. Будували також п'ятиповерхові панельні будинки, 9-поверхові панельні та цегляні будинки.
Історія багатоповерхівок на проспекті Перемоги у Чернігові також пов'язана з повоєнним розвитком міста, тут багатоповерхова житлова забудова з'явилася наприкінці 1980-х р. при продовженні проспекту Перемоги у напрямку вул. Рокосовського. Тоді відбувалось активне формування нового вигляду, зокрема, площі «П'ять Кутів», яка зараз інтегрована в проспект Перемоги.
До слова, проспект Перемоги - одна з головних транспортних артерій і найдовших вулиць. Пролягає від Вокзальної площі до площі П'ять кутів і має другу ділянку – від вул. Молодіжна до проспекту Левка Лук'яненка (колишня вул. Рокосовського).
У 1970-і рр. проспект реконструювали (розширили, проклали тротуари), було знесено садибну забудову та зведено багатоповерхову житлову, в тому числі 9-14-16-поверхові житлові будинки.
У 1972 р. на пр. Перемоги збудували першу 9-поверхівку у нашому місті. Трішки пізніше у 1978 р. був заселений перший у місті 16-поверховий будинок № 104 (це “дім-вежа” з округлими кутами) що на розі з вул. Гончою, збудований за проектом архітектора О. Бондарчука. Цей перший чернігівський “хмарочос” збудований на місці давнього храму Стрітення. А на перехресті з вул. Ремісничою розташований комплекс 14-поверхових житлових будинків, збудований за проектом архітектора О. Султанова.
Вул. Комуністична та більша частина вул. Попудренка були об'єднані в єдиний проспект Жовтневої революції у 1979 р. А в 1980 р. був збудований 10-поверховий корпус обласного товариства споживчих товарів «Облспоживспілка» (будинок № 139).
Після 1991 р. настає новий етап висотного будівництва у нашому місті. Чернігів продовжує розбудовуватися. З'являються нові мікрорайони, зводяться нові будинки в центрі. Житлові споруди різноманітні, як правило, мають 9, 14 або 16 поверхів. Це житлові монолітно-каркасні будинки. Та все ж таки, як-то кажуть, є й інша сторона медалі. Часто-густо будівництво, особливо в центральних районах, відбувається на місцях, де колись стояли історичні будинки, які репрезентували забудову XІX ст., були окрасою та обличчям Чернігова.
Один з прикладів: на місці історичного двоповерхового будинку № 131 на проспекті Перемоги вже в наш час збудували 16-поверховий житловий монолітно-каркасний будинок.








Коментарі
Дописати коментар