Історії Воїнів: Олег Макаренко

У мальовничому селі Хотинівка живе ветеран, який, як і багато українців, у перші дні повномасштабного вторгнення без вагань став на захист своєї Батьківщини. Під звуки перших вибухів він подбав про родину, вивіз близьких із Києва до села, попри розуміння всіх ризиків. Уже 25 лютого разом із хлопцями з підприємства вони поїхали до Ніжинського військкомату, аби стати до оборони.

«На роботі нас зібралося 14 чоловік із підприємства, після збору вирішили: хто поїде – той поїде, а хто ні — то ніхто нікого не буде засуджувати. Через годину зібралися, поїхали до Ніжина. Нас запустили туди по знайомству, в нас жінка видавала зброю, бо черга була страшенна, людей було дуже багато, на той час уже під Ніжином стояли колони техніки, підірвали міст, під вибухи вже отримували зброю. Але з нашим фартом половина наших хлопців отримала зброю, а друга половина – ні. Нам сказали, щоб приїхали ми пізніше, мені і куму. Хлопці поїхали, а ми зібрали речі та поїхали у село», — Олег Макаренко – ветеран.

Олег каже, що коли приїхали до села, то роботи було купа. Військові приїжджали з навколишніх лісів, їх потрібно було розміщувати та допомагати облаштовувати позиції. А вже за місяць він повноцінно став до служби в лавах ТрО.

«Найважче перед службою було, коли тебе дитина проводжає, дає тобі сухарик у руку і каже: «Це тобі, тату, на потім». Оце важко, а так…Це ж війна, це не просто служба в армії, я службу свою провів ще порівняно не так складно, як більшість хлопців. Скаржитись не маю на що. Рік прослужив у бойовій бригаді, а потім 2 роки і майже 3 місяці в навчальному центрі», — Олег Макаренко – ветеран.

Після оборони Чернігівщини Олег брав участь у боях під Соледаром і Бахмутом. Нещодавно звільнився з армії за станом здоров’я, і, за його словами, адаптація до цивільного життя наразі дається непросто.

«Чесно кажучи, я думав, вийшов і все. А назбиралося багато роботи, купа проблем, невирішених справ. І все несеться. Тому важко. Досі адаптація ця триває. Просто служба займає багато часу, неважливо, хоч ти в бойовій частині, хоч у тиловій, дуже багато уваги потребує служба. Дуже багато направлень у бізнесі: тут і комплекс відпочинку, ще займаємося будівництвом каркасних модульних будинків, деревообробне виробництво, по факту всього багато, але все на такому дні, що дуже важко», — Олег Макаренко – ветеран.

Війна залишає слід на кожному, і Олег відчув це на собі. За його словами, цей досвід зробив його більш дорослим і відповідальним.

«Напевно, більше подорослішав усередині, бо ззовні я і так на вигляд старий. Світогляд змінився, більше почав цінувати час, проведений із сім’єю.

Джерело