Цікава історія: радіо та радіомовлення на Чернігівщині
У травні 1920-го у зв’язку із загрозою наступу польських військ чернігівську радіостанцію евакуювали до Кролевця, але незабаром повернули до Чернігова. Вночі 2 червня 1920 р. вона відновила свою роботу. На основі прийнятих по радіо матеріалів друкували листівки, плакати, афіші.
Впродовж 1920-х рр. кількість вуличних радіоприймачів у Чернігові зросла до восьми, вони регулярно транслювали новини з міст Радянського Союзу та з-за кордону. Один радіоприймач стояв навпроти Катерининської церкви, два – на Красній площі, п’ять – на Новому базарі (на території сучасного Центрального ринку).
У 1924 р. виникла ініціативна група для організації товариства радіолюбителів. Загальні збори членів товариства радіолюбителів Чернігівщини відбулись 10 січня 1925 р., був прийнятий статут товариства. Перший його параграф зазначав, що товариство радіолюбителів засновується задля об’єднання колективів і окремих осіб, які вивчають і використовують радіотехніку з культурною і аматорською метою. До складу правління увійшли: заврадіо Донець А.; Софронович В.; Борисенко В.; радист Голіков Л.; Ріпа В.
25 грудня 1925 р. розпочався перший окружний з’їзд “Товариства друзів радіо”, на якому ухвалили постанову про входження Чернігівського товариства до складу Всесоюзного, а також обрали нове правління в кількості 15 осіб.
У серпні 1926 р. правління запропонувало Чернігівському окружкому збудувати в місті радіомовну станцію потужністю 1 кВт з антеною радіусом дії 100-150 верст при прийомі на простий детекторний приймач і 400-500 верст — на чотириламповий. Апаратура, її доставка та монтаж коштували 38 тис. руб. На жаль, не відомо, яку відповідь надав Чернігівський окружком.
Радіо у Чернігові вперше заговорило у 1925 р. в день річниці жовтневого перевороту. 1 листопада у місцевій пресі з’явилось повідомлення, що у Москві закупили радіоприймач, підсилювач і гучномовець, розрахований на залу на понад 300 осіб. За кілька днів їх встановили у палаці праці (на розі сучасного пр. Миру та вул. Єлецької).
7 листопада 1925 р. радіоприймач виставили у вікно, щоб городяни вперше могли послухати трансляцію з Червоної площі в Москві. Невдовзі радіо набуло у Чернігові розповсюдження. Станом на кінець 1927 р. у місті діяв потужний радіотрансляційний вузол при телеграфній станції, що обслуговував усі міські клуби. Крім того, з середини 1920-х рр. почали встановлювати радіо в будинках. На той же 1927-й в нашому місті було більше 50 радіоприймачів. Плата становила від 1 руб. до 10 руб. на місяць — залежно від відстані від станції до абонента.
Перші роки трансляція радіопрограм тривала лише годину. Починаючи з 1928 р., радіоприймач лунав майже 5 годин. 1 лютого 1928 р. на місцевій радіостанції налагодили трансляцію в робітничих клубах, де після прослуховування програм їх активно обговорювали.
В 1930 р. Окрконтора зв’язку придбала новий потужний посилювач для транслювання радіопередач. Вона ж запровадила крім вечірніх радіопередач і ранкові: гімнастику та «Робітничий полудень».
У зв’язку з організацією в жовтні 1932 р. Чернігівської області уряд республіки зобов’язав уповноваженого Народного Комісаріату зв’язку побудувати в Чернігові радіомовну станцію. Будівлю звели навесні 1933 р. на околиці міста (там, де зараз – Чернігівська районна держадміністрація).
Цікаво, що влітку 1933 р. у Швейцарії скликали європейську конференцію з радіомовлення, в роботі якої взяли участь і представники Радянського Союзу. Конференція мала на меті навести порядок в ефірі. Саме там і одержала паспорт на право роботи Чернігівська радіостанція РВ-86, яка повністю складалася з деталей і вузлів, виготовлених на радянських заводах вітчизняними спеціалістами, і була придбана коштом обласних чернігівських організацій. Першим начальником станції став Авісенко.
Після цього колектив радіостанції приступив до переналаштування її на хвилю, визначену конференцією. Того ж року з’явилось чернігівське обласне радіо та створений Чернігівський обласний комітет радіофікації та радіомовлення. Всеукраїнський комітет радіомовлення затвердив штат працівників. У 1934-му тривалість власного мовлення Чернігівської радіостанції збільшилась до 5-6-годин на добу (а було - тільки одна година в 1933-му). Високі темпи радіофікації зберігались і в наступні роки. У травні 1935 р. в Чернігові уже налічувалось понад 4 тис. радіотрансляційних точок, а в 1936 – понад 9 тис. У багатьох жителів міста Чернігова з’явилися власні радіоприймачі.
Першим радянським побутовим радіоприймачем можна вважати СВД, що випускали з 1936 р. для широкого кола споживачів.
Під час Другої Світової війни Чернігівська радіостанція була знищена, була зруйнована і радіомережа в області. Радіовузол Чернігова відновив роботу після визволення міста від окупантів. Вже у 1945 р. дирекція радіозв’язку, яка знаходилась на тодішній вул. Робітничій, складалася з двох цехів, проектної групи, майстерні, виробничої лабораторії.
Радіомовлення забезпечували обласний комітет радіоінформації, редакції радіоінформації в Ніжині та Прилуках, редакції районних газет. Чернігівський обласний радіокомітет щоденно випускав 3-4 програми. Впродовж 1949 р. і за 4 місяці 1950-го перед мікрофоном виступили понад 100 передовиків промисловості та транспорту, 194 – сільського господарства. За той же час облрадіокомітет отримав понад 5 тис. кореспонденцій і листів радіослухачів.
Програму роботи обласного комітету та його штат затверджував республіканський комітет. Радіостудії в Чернігові не було. Мовлення здійснювалось з пристосованої для звукозапису невеличкої робочої кімнати радіокомітету, тому не було можливості організувати виступи по радіо колективів художньої самодіяльності.
У 1954 р. силами радіолюбителів клубу ДТСААФ в області була збудована і введена в дію радіолюбительська станція потужністю 40 Ватт. Оператори станції брали участь у всесоюзних і міжнародних змаганнях. У 1957 р. Чернігівський радіоклуб об’єднував 200 чоловік, була збудована короткохвильова радіостанція потужністю 200 ватт. Оператори станції встановили зв’язки з усіма континентами та радіолюбителями понад ста країн. Майже у кожній середній школі Чернігова будували колективні ультракороткохвильові радіостанції.
У листопаді 1961 р. був введений в експлуатацію «Будинок радіо» на вул. Пятницькій. Він мав мовну та концертну студії, апаратні звукозапису і звуковідтворення, оснащені найновішим на той час обладнанням. Ця будівля збереглася, в ній нині розташована редакція суспільного мовлення.
Після розпаду Союзу у 1992 р. було створено Українську телерадіомовну компанію, структурним підрозділом якої стало Чернігівське обласне об’єднання телебачення і радіомовлення. 30 січня 1992 р. вперше вийшла в ефір студія «Новий Чернігів» міського радіомовлення.
Першим редактором стала Ірина Ральченко — журналістка з понад 10-річним стажем, яка до цього працювала в радіогазеті виробничого об’єднання «Чернігівський радіоприладний завод». Становленню міського радіомовлення допоміг технікою та порадами колектив обласного радіо. Чернігівське міське радіо на базі студії «Новий Чернігів» було зареєстроване 18 грудня 1992 р. Редакція у складі редактора, кореспондента та звукооператора перебувала у структурі міськвиконкому на правах окремого відділу.
У 1996 р. міське радіо та міське телебачення об’єднались в телерадіоагентство «Новий Чернігів». Згодом з’явилась радіостанція «Новий Чернігів», яка почала працювати 1 грудня 1996 р. і була першою в місті радіостанцію в ультракороткохвильовому діапазоні 72,35 мГц.
Передачі радіостанції можна було почути щоденно з 10-ої до 15-ої години. Через рік (з 2 листопада 1997 р._) «Новий Чернігів» зазвучав і на 1-му каналі українського радіо. Ефір розпочинався о 6-й годині 30 хвилин у понеділок, середу, п’ятницю.
Нове чернігівське радіо заявило про початок роботи 4 квітня 1997 р. Керівником радіостанції став С. Подольський. Тривалість передач – 12 годин на добу (з 7-ї до 14-ї і з 16-ї до 21-ї години на хвилях 101,8 FM). Основні програми мали інформаційно-розважальний та музичний характер. Це була перша такого типу радіостанція в Чернігові.
Наприкінці 90-х рр. у Чернігівській області працювали 43 телерадіостанції, обласне радіо, яке мало дві години мовлення на добу, та чотири ефірні радіостанції: радіо «Дизель», «Сівер-радіо», «Наше радіо» та радіо «Новий Чернігів».
Коментарі
Дописати коментар