Загиблі герої Чернігівщини: Верпека Наталія. Данильченко Руслан

Старший матрос Наталія Верпека народилася 7 жовтня 1997 року в селищі Десна. Здобула повну вищу педагогічну освіту.

У 2021 році уклала контракт та долучилась до ЗСУ. Повномасштабну війну зустріла під час проходження фахового навчання у Полтаві. До травня 2022 року була позаштатним психологом, далі обіймала позаштатну посаду помічника начальника служби зв’язку та інформаційних систем.

Брала участь у звільненні Херсону, бойових діях на Донеччині та на території Дніпра. Нагороджена відзнакою Головнокомандувача ЗСУ — почесний нагрудний знак "Сталевий хрест".

Загинула 27 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Миколаївщині. Попрощалися та поховали на малій Батьківщині.

Старший солдат Руслан Данильченко yародився 16 липня 1987 року в с. Княжичі Броварського району Київської області. Навчався у Комарівській загальноосвітній школі. Після закінчення школи здобув фах верстатника широкого профілю у Ніжинському ПТУ.
У 2006-2007 роках проходив строкову службу в Збройних Силах України, де отримав військову спеціальність «такелажник інженерних боєприпасів». Демобілізувавшись, працював на різних посадах у народному господарстві, формувальником у ТОВ «АТЕМ ГРУП» у Києві.
У 2013 році одружився, у родині зростають син і донька.
6 вересня 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України.  Захищав Україну в лавах 67-ї окремої механізованої бригади – механізованого з’єднання Сухопутних військ ЗСУ.
Загинув 4 квітня 2024 року поблизу Часового Яру на Донеччині.
Поховали захисника на Алеї Слави у Ніжині.