Історії Воїнів: Ярослав Дондик

Сержант Ярослав Дондик командир бойової машини в 72-й ОМБр ім. Чорних Запорожців. Коли хлопцю було 19 він обрав для себе військову кар’єру.

«Контракт підписав у Десні. Я противник строкової служби. За півтора року не кожен строковик стає гарним військовим, та й ставлення до них інше. А от за три роки контракту вже можна щось навчитися. Командири розуміють що ти їхня поміч і потенційна заміна, тому треба, щоб знав і вмів, тому вчать всього завзятіше», — розповідає захисник.

Після навчань в Десні молодий перспективний контрактник потрапив до 72-ї бригади, і йому одразу дали в розпорядження БМП-2. Щоб теоретичні знання стали практичними довелося чимало часу провести на полігонах. І вже незабаром сталася перша ротація в АТО.

Сержант Ярослав Дондик командир бойової машини в 72-й ОМБр ім. Чорних Запорожців. Коли хлопцю було 19 він обрав для себе військову кар’єру.

«Контракт підписав у Десні. Я противник строкової служби. За півтора року не кожен строковик стає гарним військовим, та й ставлення до них інше. А от за три роки контракту вже можна щось навчитися. Командири розуміють що ти їхня поміч і потенційна заміна, тому треба, щоб знав і вмів, тому вчать всього завзятіше», — розповідає захисник.

Після навчань в Десні молодий перспективний контрактник потрапив до 72-ї бригади, і йому одразу дали в розпорядження БМП-2. Щоб теоретичні знання стали практичними довелося чимало часу провести на полігонах. І вже незабаром сталася перша ротація в АТО.

У 2022-му коли Ярослав повернувся після чергової ротації з Авдіївки, він ледве встиг відгуляти відпустку. Почалося широкомасштабне вторгнення. Його екіпаж вже знав точку де вони мали тримати оборону, це було біля Броварів. Ще в лютому їм на підмогу прийшли мобілізовані добровольці, які також попали в підпорядкування до сержанта Додника – командира позиції.

« Коли був відомий бій на Броварській трасі, наші побратими вже здобували бойову славу. А до нас ворог не дійшов. Згодом дали вказівку що ми поїдемо на зачистку села Димерка. Коли ми в село заїхали, ворогів там вже не було.
Нас послали навздогін за москалями в Ніжин. Наказали готуватися, бо побачили що в наш бік йде ворожа колона. Щойно зайняли оборонні рубежі, нам доповіли що ту колону вже знищила інша бригада. Кілька годин перепочили й надійшла нова вказівка – Гостомель, Буча. Ми прибули, нам вказали район відповідальності, і пояснили задачу. Але вже ввечері доповіли що ворог покинув Київщину. Далі була Бородянка де ми більше займалися тренуваннями. І нарешті наш шанс на здобуття бойової слави – Бахмут», — пригадує Ярослав.

За його словами, в Бахмуті було складно. Постійні обстріли і, як на зло на першому ж відпрацюванні в нього зламалася гармата на машині. Більшість часу екіпаж займався евакуацією поранених й підвозом провізії та БК.

Після Бахмату батальйон захисника перемістили на Вугледарський напрямок. Там все склалося як треба – машину полагодили, БК вистачало, ворог не рахував втрати. Воїни почали стріляти так, що аж гайки з машини летіли.

Екіпаж Ярослава, під час боїв за населений пункт Павлівка, знищив значну кількість піхоти ворога. А також прицільним вогнем знищили БМП-3 противника.

Чорні Запорожці вже понад 800 днів тримають місто Вугледар. БМП-2 сержанта Додника зробила значний вклад в цей здобуток. На їх рахунку незлічена кількість ворожої піхоти, схованки та дрібна техніка ворога, і склади з БК, нищити які особливо полюбляє Ярослав.

За зразкову службу та досягнення в ній сержант Дондик Ярослав був нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест». Відзнаку йому вручав особисто Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Олександр Сирський.

Джерело