Історії Воїнів: ветеранка Дарія Бреднякова.
- Моє рішення було спонтанним, але усвідомленим. Я з родини військовослужбовця – мій тато військовий, тож я чудово розуміла, що це таке, у мене не було рожевих фантазій про цю професію. Разом з тим, я ніколи не була байдужою до долі України. На той час уже тривала війна, тож я чітко для себе розуміла – я маю бути у війську, — розповідає Дарія.
Згадуючи проходження підготовки до служби Дарія зазначає, що вона не відчувала, що до неї ставляться якось особливо, зважаючи на те, що вона жінка. Вона була на рівні з чоловіками та виконувала усі поставлені керівництвом вказівки.
- Ще на початку, коли я потрапила на військову службу, під час проходження курсу молодого бійця нам сказали: «Тут немає жінок або чоловіків, ви є військовослужбовець», тому воно мені так закарбувалося в пам’яті, з цим посилом я і йшла, тобто були запитання більше від знайомих, а всередині частини всі були на рівних, — зазначає Дарія Бреднякова.
Після закінчення контракту Дарія вирішила не продовжувати службу, розуміючи, що це не її шлях. Зараз вона військова в запасі. Дарія говорить, що вона завжди готова долучитися до лав захисників.
Наразі Дарія Бреднякова займається волонтерською діяльністю. Надавати допомогу військовим, а також тим, хто цього потребує вона почала ще у лютому 2022 року.
- Ми 26 лютого відкрили з власником один з закладів Чернігова та почали готувати. Запити були від військових, ТРО, медиків. Людей було багато — до 1000 людей на день. Уже потім почалися запити на авто, на прилади нічного бачення, на рації, на все що було потрібно ми відкривали збір, за допомогою донатів закривали, купували та привозили, їздили по машини, а все далі нарощували і нарощували, і зрозуміли, що ми можемо їздити. Перша поїздка була до Краматорська, ми відвозили машину, а потім за потребами збирали бригади, вони надавали запити, ми все збирали і комплектували. Це були ешелони з машин і виїжджали туди, наприклад, 4, 5, 3 дні, — підсумовує Дарія Бреднякова.
Коментарі
Дописати коментар