Цікава історія: реклама у Чернігові в кінці ХІХ – на початку ХХ століть

У ХІХ – на поч. ХХ ст. у Чернігові була мережа крамниць і торгових точок, які займалися торгівлею. Існували підприємства сфери послуг, такі як готелі, шинки та перукарні. Ці послуги були конкурентоспроможними й потребували просування та реклами. У сферах обмеженого попиту треба було передавати інформацію за межі міста. Рекламодавці – а саме власники крамниць, торговці, редактори газет і журналів, а також приватні особи – рекламували свої товари і послуги.

Саме у ХІХ ст. реклама стала різноманітнішою і містила не лише текст, а й зображення товарів. Удосконалилася техніка друку рекламних текстів. Значення надавалося художньому оформленню. Зображували товари, які можна було купити/замовити і підкреслювали їхню високу якість.

Реклама з'явилася у газетах, магазинах, салонах краси і на спеціально встановлених стовпах. Наприкінці ХІХ століття було встановлено 17 стовпів для оголошень і афіш.

За розміщення оголошень стягувалась плата – 1 руб. 50 к. за 100 прим. оголошення на пів сторінки і 3 руб. за 100 прим. – на цілу сторінку.

Вивіски в крамницях також слугували рекламою. Кожна вивіска була розрахована на свою клієнтуру («Оце Таньчина лавка»; «Мужских портных братьев Ороновых»). Вивіски були короткими та інформативними: як-от вивіска в перукарні – «Здесь стригут и бреют».

Були й інші подібні вивіски: шинок на розі вул. Шосейної та Воскресенської (просп. Миру, сучасний Центральний ринок) мав назву «Не минай!». На фасаді зображено чоловіка зі шматком ковбаси, а поруч – реклама із зображенням тарілки з їжею.

Рекламовані послуги були не найвищої якості, тому в муніципальних лазнях Чернігова, якими керував Соколовський, були «зазивальники», які ходили вулицями і кричали: «Соколовський у баню!». Ці заклики означали: «Запрошуємо у баню Соколовського». Однак ці лазні були темні, тісні, погано обладнані та брудні.

Оголошення в періодичних виданнях пропонували послуги та товари, надавали інформацію про місцеву продукцію, магазини та асортимент товарів. Оголошення з’являлися і на сторінках «Черниговских губернских ведомостей». Їх поділяли відповідно до типу пропонованих товарів. Рекламодавці враховували вік, освіту, соціальний статус, статки потенційних покупців.

Серед читачок були популярні журнали, що спеціалізувалися на моді, мистецтві й літературі. Наприклад, у журналі «Северный Цветок» надавали інформацію про зміст видання, кількість сторінок та наявність ескізів: «Сведения о всех замечательных явлениях модного мира, о новых нарядах, головных уборах, прическе. Приложения. Числом более 200 будут состоять из модных картинок, рисунков, узоров, выкроек, музыкальных пьес для пианино, фортепиано. 4 раза в год – картинки мужских модных нарядов, которые заказаны Парижскому художнику». Ціна – 10 руб. на рік.

Реклама сповіщала про відкриття нових магазинів, салонів краси, послуги масажистів, лікарів тощо: «Недавно прибывший в г. Чернигов мужской портной Викентий Родан имеет честь известить, что в открытом им заведении принимаются и исполняются в самом скором времени и по новейшим фасонам заказы разного мужского платья».

«Магазин часов. Золотых, бриллиантовых и оптических вещей С. М. Шлепянова. В Чернигове, Шоссейная ул. (просп. Миру), собственный дом. Тел. № 32. Часы с ручательством за ход».

З оголошення дізнаємося про квіткову торгівлю Г. В. Терентьєва на Шосейній вул. (просп. Миру): «Постоянно большой выбор семян всех сортов, огородных, цветочных и декоративных газонных трав, а также живых и искусственных, комнатных цветов, корзин, венков. Принимаются заказы на букеты живых цветов и др. изящных изделий во всякое время года, а также принимаются заказы на всевозможные садовые работы, под руководством опытного садовника».

Торговці повідомляли про надходження нового товару: «В книжном и галантерейном магазине А. Данюшевского в Чернигове получены и поступили в продажу учебные книги, письменные принадлежности и в большом выборе ноты, вновь получены галантерейные товары, а также получен большой выбор швейных машин новейшей конструкции».

Загалом у чернігівських газетах рекламувалися як малий та середній бізнес (Галоші товариства «Проводник», борне мило, шампанські вина), так і світові компанії – Нестле (молочне борошно).

Текст: канд. іст. наук Маргарита Гарига

Ілюстрації – власність авторки

Джерело