Загиблі герої Чернігівщини: Хланта Микола. Гончаров Денис. Шаріко Дмитро

Микола Іванович Хланта народився 14 травня 2000 року в Макіївській громаді на Чернігівщині.

"Микола був щирим, добрим, справедливим і щиросердним. Завжди готовий підтримати, допомогти, сказати добре слово. Він жив для інших — і віддав життя за нас", — так згадують про захисника у громаді.

З 3 листопада 2024 року вважався зниклим безвісти.

Під час репатріаційних заходів, що відбулися у квітні цього року, тіло військовослужбовця повернули додому.

Поховали Миколу Хланту 2 листопада 2025 року на місцевому кладовищі в селі Макіївка.

Денис Гончаров народився 15 січня 2003 року у селі Журавка Варвинської громади. Навчався у Журавській школі, згодом вступив до військового навчального закладу у Львові.

12 березня 2025 року під час російського мінометного обстрілу на Сумщині зв’язок із ним обірвався. Близько восьми місяців бійця вважали зниклим безвісти.

Днями ДНК-експертиза підтвердила загибель воїна.

Поховали Дениса Гончарова в рідній Журавці.

Дмитро Шаріко народився 22 червня 1999 року у Чернігові. Закінчив місцеву школу №5. З дитинства він проявляв неймовірну наполегливість, жагу до життя та любов до спорту. Уже у десять років почав займатися легкою атлетикою, неодноразово ставав переможцем та призером міських і обласних змагань.

У 14 років Дмитро став учнем Броварського вищого училища фізичної культури і спорту. Тут він поєднував навчання та тренування. Виступав у стрибках у довжину, здобув звання чемпіона України.

У 2024 році Дмитро добровільно долучився до лав Збройних Сил України. Служив у 32-й бригаді тактичної авіації, оператором безпілотних літальних апаратів у 4-му відділенні ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини А 4784.

20 жовтня 2025 року, під час виконання бойового завдання біля міста Покровськ, Дмитро Шаріко загинув.

Поховали воїна у Чернігові на кладовищі у Ялівщині.

У нього залишилися батьки.