3 листопада 2025 року під час виконання бовойого завдання загинув наш земляк – солдат ЛЕПІЛІН Ігор Вадимович.Він народився 4 липня 1990 року в місті Енгельс, рф. Згодом родина переїхала до Коропа.
2007 року закінчив Коропську школу. Захоплювався спортом – любив футбол, волейбол, силові види.
Здобув освіту в будівельному коледжі.
У 2009-2010 роках проходив строкову військову службу у Севастополі в Управлінні військової контррозвідки СБУ.
Жив у Коропі.
На військову службу з захисту України від ворожого вторгненні росії Ігор Лепілін був прийнятий 14 січня 2025 року у штурмове спеціалізоване відділення 3-ї окремої штурмової бригади, спочатку - штурмовим піхотинцем, потім - фахівцем з крупнокаліберних кулеметів.
На жаль, захисник 3 листопада 2025 року загинув під час виконання бойового завдання в місті Ізюм, що на Харківщині.
У нього залишилась сестра, брат, племінник.
Олександр Лисиця народився 31 жовтня 2002 року. Навчався у Новгород-Сіверській школі №2, після чого закінчив Шосткинське вище професійне училище №19. "З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр сам прийшов до територіального центру комплектування в місті Шостка та добровільно став на захист України", — пишуть у громаді.
7 листопада 2025 року Олександр Лисиця загинув. Попрощалися та поховали захисника у Новгороді-Сіверському.
Руслан Набільський народився 9 жовтня 1980 року. Навчався у Ніжинській школі №10, потім закінчив Ніжинське профтехучилище №35 за спеціальністю "зварювальник".Як розповів Суспільному дядько Руслана, чоловік працював на меблевій фабриці та певний час був звязківцем на контракті у військовій частині у Ніжині.
У вересня 2024 року Руслан Набільський долучився до лав ЗСУ. А 19 грудня того ж року зник безвісти на Курщині.
"У червні 2025-го його обміняли під час обміну тілами 6 000 на 6 000. Опізнали за татуюванням. Як виявилось, Руслан загинув внаслідок мінометного обстрілу", — розповів дядько.
Попрощалися та поховали Руслана Набільського у Ніжині. У нього залишилися син і брат.
Коментарі
Дописати коментар