Загиблі герої Чернігівщини: Шостак Євгеній. Сатін Сергій. Коцюба Богдан

Євгеній Шостак народився 2 червня 1993 року в селищі Талалаївка.

"Змалечку був добрим, відкритим і відповідальним. Любив родину, цінував друзів, завжди приходив на допомогу".

Навчався Євгеній в Дігтярівській школі, а згодом — у місцевому професійному аграрному ліцеї.

"Проявив себе як старанний і наполегливий учень. Дуже любив спорт, особливо волейбол, і неодноразово отримував грамоти за спортивні досягнення".

Восени 2011 року чоловіка призвали до лав Збройних сил України. Після служби Євгеній працював маляром на підприємстві "Пожмашина" у Прилуках.

З початком повномасштабного вторгнення Євгеній став на захист України.

22 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку на Донеччині чоловік загинув від ураження російськими дронами.

Сергій Сатін народився 1978 року. Життєвий шлях Сергія Сатіна був тісно пов’язаний зі Славутичем. Він навчався у школі № 2 у спортивному класі та займався боксом. Згодом здобув освіту механіка у Чернігові. У мирний час працював друкарем офсетного друку на виробництві. Колеги згадують його як відповідального фахівця, якому довіряли найскладніші завдання і який завжди виконував роботу спокійно та якісно.

Найбільшою опорою для Сергія була родина. Особливо значущими для нього були дружина Тетяна і донька Катерина, з якими він ділив свої радощі та будні. Важливу роль у його житті відігравала і сестра Наталія. Їхній зв’язок будувався не на гучних словах, а на взаємній підтримці та довірі.

Після початку повномасштабного вторгнення Сергій Сатін без вагань вступив до лав Збройних Сил України. Він воював на найскладніших ділянках фронту зокрема під Бахмутом та на Донецькому напрямку. Останнім етапом його бойового шляху став Сумський напрямок у районі населеного пункту Високе, де командир стрілецького відділення сержант Сатін загинув у бою 19 листопада 2025 року.

У громаді відзначають його як людину, яка вміла підтримати, знайти потрібні слова і залишатися поряд там, де було важко. Його пам’ятають як справжнього, щирого і відповідального. Приклад його служби та ставлення до обов’язку назавжди залишиться частиною історії Славутича.

Чин похорону полеглого на війні Героя Сергія Сатіна відбувся 29 листопада 2025 року у місті Ніжин.

Богдан Олександрович Коцюба — проживав у селищі Олишівка.

Був учасником АТО, а також стояв на захисті України з початку повномасштабного вторгнення. Помер військовий 25 листопада, йому було 45 років. Попрощалися та поховали Богдана Коцюбу в Олишівці на "Топчіївському" кладовищі. У нього залишився батько і брат.