Загиблі герої Чернігівщини: Колесник Станіслав. Левченко Валентин. Варанкін Євген

Станіслав Колесник народився 9 червня 2005 року у Ніжині. Тут закінчив місцеву школу №5. Як розповіла Суспільному мама Станіслава Наталія, далі хлопець вчився у Ніжинському професійному аграрному ліцеї, де здобув професію "тракторист машиніст", але жодного дня за професією не працював. Працював у Києві.

"Хотів долучитись до війська з 2022 року. Коли виповнилось 18 років, у військкоматі сказали, що потрібен дозвіл батьків і це перенесли на пізніший термін. Він вважав, що «воювати будуть всі». Батько в нього військовий з 2023 року і двічі був поранений. Щоб відтермінувати мобілізацію сина, домовились, що він піде воювати, коли повернеться батько. Потім Станіслав доглядав за мною після операції. Він був моєю опорою у всьому, поки батько на фронті", — розповіла мати.

За її словами, коли батько після другого поранення та реабілітації почав працювати у поліції, а вона одужала, син сказав їм, що поїхав влаштовуватись на роботу, а сам у березні 2025 року підписав "Контракт 18-24".

"Служив у 92 окремій штурмовій бригаді. Під час вишколу отримав сертифікат марксмена і дуже добре себе проявив. Йому пропонували бути і снайпером та інструктором, але син вважав, що «поки на бойових не побуду, то інструктором не стану, що я буду хлопцям розповідати?» Перший штурм був 29 червня. 2 липня вони відходили, і він собою прикрив хлопців, його підірвали, але хлопці вижили. З того часу вважали зниклим безвісти. 10 листопада я отримала постанову на підтвердження ДНК-експертизи. Хлопці хотіли забрати його тіло одразу, але через обстріли це було неможливо, тому довелось чекати", — згадує мати.

Поховали Станіслава Колесника у Ніжині.

У нього, крім батьків, залишилися ще двоє молодших братів — 15 та 8 років.

Левченко Валентин народився 16 липня 1977 року в Городні. Навчався в Городнянській середній школі № 1.

У вересні 2025 року став на захист Батьківщини, вступивши до лав ЗСУ. Нажаль, 15 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання загинув у Дніпропетровській області.

Поховали Валентина на кладовищі «Піски».

Євген Миколайович Варанкін народився 2 січня 2003 року в селі Машеве Семенівської громади.

Навчався в місцевій школі. Після закінчення школи, у 2021 році пішов служити.

Воював у Сіверодонецьку та Рубіжному. Пізніше долучився до 105-го прикордонного загону.