Загиблі герої Чернігівщини: Чайковський Ярослав. Чуйко Володимир. Шабалін Олег

Народився Чайковський Ярослав Сергійович 11 лютого 2002 року в селі Обухів Мурованокуриловецького району Вінницької області. 2008-2017 роки - навчався в Обухівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. В 2017 році вступив до ВСП “Чернятинський фаховий коледж Вінницького аграрного університету”, який закінчив 2021 році, отримавши диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю “Агроінженерія”.

З 2021 року проходив службу в 24 прикордонному загоні ім. Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова (м. Могилів-Подільський). Під час формування прикордонної комендатури швидкого реагування 24 прикордонного загону, керуючись почуттям патріотизму, один з перших виявив бажання служити в даному підрозділі. Після відповідної підготовки 9 квітня 2022 року підрозділ був направлений на ділянку відповідальності 105 прикордонного загону з метою виконання завдань з охорони державного кордону.

 25 травня 2022 року в період з 03:40 по 04:25 сержант Ярослав Чайковський перебував на визначеній позиції свого підрозділу в районі південної околиці н. п. Заріччя Чернігівської області. Ворог обстріляв українські позиції зі ствольної артилерії, загальною кількістю понад п’ятдесят розривів. Сержант Ярослав Чайковський один з перших помітив яскраве сяйво із суміжної сторони та оперативно розпочав інформувати колег-прикордонників про артилерійський обстріл, чим попередив загибель та травмування особового складу. Під час евакуації особового складу від масованого артилерійського обстрілу отримав поранення несумісні з життям.

Завдяки вмілим діям та високій пильності сержанта Ярослава Чайковського особовий склад, який виконував складне завдання на позиції «Вогнева засідка», був своєчасно оповіщений та попереджений, чим вдалось уникнути більших втрат серед особового складу.

Чуйко Володимир Іванович народився в селі Гірки, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області.

Володимир закінчив місцеву школу, а потім проходив строкову службу в прикордонних військах. Пізніше продовжив нести службу, але в лавах Національної поліції до 2012 року.

З початком вторгнення російської федерації на територію України, він став на захист Батьківщини та брав участь в антитерористичній операції в лавах ЗСУ. Після звільнення зі служби працював водієм.

За його досвід, справедливість та оптимізм побратими дали йому позивний «Стар», від слова «старий». Вони згадують про нього, як про людину, що любила дітей, книги, подорожувати, грати у футбол, а ще мав особливу приязнь до собак.

З першого дня повномасштабного вторгнення Володимир Чуйко добровільно мобілізувався до складу 25 бригади з охорони громадського порядку імені князя Аскольда Північного ОТО НГУ на посаду головного сержанта 1 патрульної роти 1 патрульного батальйону.

Після визволення Києва гвардієць виявив особисте бажання вступити до БТРГ 1 БРОП, з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації на сході нашої країни.

11.06.2022 року його разом з побратимами було направлено у службове відрядження до оперативно-тактичного угрупування «Донецьк» та «Лиман».

17 червня 2022 року о 08:00 під час виконання завдань з оборони від російської агресії визначених рубежів біля південно-східних околиць Сєвєродонецька, Луганської області у складі БТГр 1 БРОП Національної гвардії України головний сержант Чуйко Володимир Іванович перебував на спостережному посту в населеному пункті Метьолкіне, Сєвєродонецького району, Луганської області. 

Окупанти почали обстріл посту вогнем зі стрілецької зброї, гранатометів та ствольної артилерії. До основних позицій зі сторони противника виїхала самохідна артилерійська установка для враження укріплених районів міста.

Головний сержант Чуйко двічі вистрілив з гранатомета РПГ-7В в лобову та бокову частини установки, утім ворог зміг здійснити постріл у напрямку ведення вогню, внаслідок чого головний сержант Чуйко загинув. 

Здійснити евакуацію тіла не було можливості у зв’язку з інтенсивністю бойових дій. Пізніше, під час проведення пошукових дій, гвардійці знайшли тіла загиблих військовослужбовців та доставили на судово-медичну експертизу.

01.11.2023 за висновком експерта, було ідентифіковано тіло головного сержанта Чуйка Володимира Івановича, який з 17.06.2022 вважався таким, що зник безвісти під час ведення бойових дій.

Офіційною датою загибелі Володимира Івановича Чуйка визнано 21.11.2023 року.

У Володимира залишилися дружина, донька Марія та син Іван.

Шабалін Олег Андрійович народився на Чернігівщині в мальовничому селі Гужівка. Після закінчення Гужівської середньої школи поступив до Ніжинського педагогічного інституту імені Гоголя. Після закінчення ВУЗу 28 жовтня 2002 року був призваний на строкову військову службу до військової частини 2253, а 29 жовтня 2003 року був зарахований на військову службу за контрактом. За час проходження військової служби зарекомендував себе, як військовослужбовець, який спроможний якісно організувати виконання поставлених завдань з охорони та оборони державного кордону.

Був відданий народу України, вірний Конституційному обов’язку, справі охорони державного кордону. 

Майстер-сержант Олег Шабалін мав бойовий досвід: з липня 2017 року по липень 2018 року брав участь у бойових діях в зоні проведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил на Донецько-Луганському напрямку, тож з перших днів повномасштабного російського вторгнення військовослужбовець став на захист країни. Побратими згадують Олега як чесного, справедливого та сумлінного військовослужбовця, який мав високі показники службової діяльності з прикордонного контролю.

Після виходу підрозділу на безпосередню лінію державного кордону, несення служби даним військовослужбовцем здійснювалась безпосередньо на україно-російській ділянці державного кордону.

З липня 2023 року виконував бойові завдання в складі прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації н.п. Мена) на ділянці 11 прикордонного загону Державної прикордонної служби України на Сході України. 

Проявляв особисту мужність та ініціативу під час виконання бойових завдань із захисту Батьківщини, перебуваючи в оперативному підпорядкуванні оперативного тактичного угрупування «Донецьк». Прикордонники мужньо тримали бойові позиції на авдіївському напрямку.

22 вересня 2023 року  майстер-сержант Олег Шабалін, спільно із побратимами виконував бойове завдання із знищення противника, недопущення його просування вглиб території України в межах району оборони Донецької області. Того дня за результатами спільних дій військовослужбовців, в ході бою було знищено два ворожі танки та три бойові машини піхоти противника. Ворожа піхота, отримавши вогневе ураження, відступила.  

На жаль, особовий склад прикордонної комендатури також зазнав вогневого ураження з танків та артилерії, внаслідок чого позиція була частково зруйнована. Під час штурму позиції противником, майстер-сержант Шабалін Олег отримав поранення не сумісне з життям. 

Прикордонник Олег Шабалін загинув, виконуючи бойове завдання під час захисту Батьківщини.

 Майстер-сержанту Шабаліну Олегу Андрійовичу посмертно присвоєно звання “старший майстер-сержант” та Указом Президента України № 870 від 30 грудня 2023 року нагороджено орденом “ За мужність” ||| ступеня. 

Заслужену бойову державну нагороду орден “ За мужність” ||| ступеня вручено сину Олега - Владиславу та дружині Тетяні.