Загиблі герої Чернігівщини: Ремньов Павло. Дідовець Андрій. Очковський Владислав
Ремньов (Струговець) Павло Олександрович народився у м. Чернігові 6 березня 1996 року.
Чернігівську школу № 19 закінчив в 2013 році, після чого вступив до Чернігівського державного інституту економіки та управління на факультет «Менеджмент». У 2015 році пішов добровольцем на фронт в складі батальону «Айдар», перебував у зоні проведення АТО, стояв на захисті нашої держави. В листопаді 2018 року демобілізувався, почав мирне життя. Працював в туристичному комплексі «Бреч», вступив до НУ «Чернігівська політехніка», де продовжив навчання за обраною раніше спеціальністю. У 2021 закінчив навчання, одружився.З початком повномасштабного вторгнення убезпечивши свою родину та близьких, мобілізувався до сил Оборони України.Загинув під час виконання бойового завдання в м. Бахмут 17.01.2023 р. Павло був щирим патріотом України, поклав життя за краще майбутнє своєї Батьківщини.
Нагороджений : Орден «Воїнська доблесть» (серпень 2016), Орден Богдана Хмельницького ІІ ступеня (листопад 2016), Медаль «За бойові заслуги» (Посмертно).
Дідовець Андрій народився 12 травня 1996 року в селі Масалаївка Сосницької громади, з часом з родиною переїхав до села Синютин.
Закінчив Пекарівську школу, потім навчався в коледжі транспорту та комп’ютерних технологій ЧНТУ. Працював у Чернігові.
У серпні 2023 року долучився до лав ЗСУ. Був на посаді старшого стрільця.
Загинув 5 лютого 2024 року у бою на Донеччині.
Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).
Солдат Владислав Очковський народився 25 травня 1997 року у селі Хвилівка на Чернігівщині. Навчався у місцевій гімназії №17. Далі — у Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту.
Був душею компанії для своїх друзів, які його поважали та любили.
У 2018 році — контрактна служба в ЗСУ, учасник АТО/ООС. Після закінчення контракту працював в аеропорту "Жуляни".
З першого дня повномасштабної війни повернувся до війська.
Загинув 31 січня 2024. Попрощалися з солдатом у Ніжині. Поховали в рідному селі.
У Владислава залишилась мама, сестра та кохана дівчина.
На стіні гімназії № 17 м. Ніжин встановлено меморіальну дошку на честь героя.
Коментарі
Дописати коментар