Загиблі герої Чернігівщини: Проха Дмитро. Грицюк Микола. Кравченко Сергій. Татаренко Дмитро. Лебедєв Олег

Солдат Дмитро Проха народився 17 серпня 1996 року у селі Шатура Ніжинського району. До лав ЗСУ долучився у вересні 2023 року.

Службу проходив у складі одного з підрозділів військової частини А7400.

Загинув 30 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися в Ніжині, поховали на кладовищі рідного села. У селі Шатура герою встановили пам'ятну дошку.

Солдат Микола Грицюк народився в селі Селець Рівненської області. Тут навчався в місцевій школі, після 9 класу вступив до Дубровицького ПТУ №6 на спеціальність "столяр".

1990-1992 роки проходив строкову військову службу, потім працював на підприємствах Рівненської області.

З часом переїхав до Бобровиці на Чернігівщину, працював трактористом в ТОВ "Земля і Воля".

У липні 2022 року став до лав ЗСУ. Службу проходив у складі одного з підрозділів військової частини А4674, був на посаді заступника командира бойової машини-навідника оператора.

Загинув 6 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Попрощалися з бійцем у Бобровиці, поховали на місцевому кладовищі.

Солдат Кравченко Сергій Миколайович народився 10 лютого 1978 року у Чернігові. Тут закінчив загальноосвітню школу №12, після чого вступив на навчання до місцевого професійно-технічного училища, де опанував професію столяра. До Ніжина Сергій переїхав у 1999 році, тут жив аж до 2016-го, трохи згодом потрапив на роботу до Польщі.

Із початком повномасштабного ворожого вторгнення наш земляк не зміг лишитися осторонь, тож покинув цивільне життя та долучився до лав Збройних Сил України. Спершу у складі ТрО захищав Сіверщину, трохи згодом потрапив на службу до військової частини А4008. Разом із побратимами чоловік мужньо та віддано виконував свій військовий і громадянський обов’язок із захисту територіальної цілісності та недоторканості України.

31 жовтня 2022 року життя Кравченка Сергія обірвалося… Того дня батьки втратили сина, дружина Наталія – коханого чоловіка, а донечка – люблячого батька.

ТАТАРЕНКО Дмитро Народився 9 лютого 1988 року в м. Чернігові. З 1995-2005 рр. навчався в середній загальноосвітній школі № 13.  З 2005-2007 рр. – в «Чернігівському центрі професійно-технічної освіти», здобувши професію офіціанта-бармена. 

З 2012-2016 рр. навчався у «Міжнародному науково технічному університеті ім. академіка Ю. Бугая», де здобув ступінь бакалавра з права.  З 2007-2008 рр. служив в лавах Збройних Сил України.  З 2009-2015 рр. служив в МВС України в Чернігівській області у підрозділі СРСМ «Грифон». 

У 2014 р. двічі перебував у зоні проведення АТО. З 2015-2016 рр. служив у Національній поліції України в підрозділі «рота поліції громадської безпеки особливого призначення». 

З 2016-2020 рр. проходив військову службу за контрактом у Чернігівському зональному відділі ВСП на посаді водія-стрільця, звідки звільнився після закінчення контракту.  У 2016 р. перебував в зоні проведення АТО у складі Збройних Сил України.

У 2018 р. перебував в зоні проведення ООС у складі Збройних Сил України. З 2020 р. і до моменту загибелі проходив військову службу за контрактом на посаді інструктора навчального взводу. Мав численні відзнаки, грамоти, подяки та отримав статус «учасник бойових дій» в зоні проведення АТО та ООС. 

З перших днів повномасштабної війни перебував на захисті м. Чернігова.  

Загинув 16 березня 2022 року в с. Новоселівка Чернігівської області, обороняючи рідне місто.

Похований 22 березня 2022 року на кладовищі «Старобілоуське» в м. Чернігові.

Указом Президента України № 25 від 20 січня 2023 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

ЛЕБЕДЄВ Олег народився 9 лютого 1970 року в м. Остер Козелецького району Чернігівської області. У 1987 р. закінчив Остерську загальноосвітню школу. Після закінчення школи був призваний на строкову військову службу, під час якої потрапив в Афганістан. За участь у бойових діях в Афганістані був нагороджений іменним годинником та отримав статус учасника бойових дій.

Після звільнення з військової строкової служби повернувся до рідного міста і пішов працювати  на Остерський завод.  Навчався у Чернігівському державному педагогічному інституті  ім. Т. Шевченка, на факультеті фізичного виховання. Після його закінчення працював викладачем фізкультури та військової підготовки в школах с. Крехаєв та с. Євминка. Займався спортом, грав у місцевій футбольній команді.

1 березня 2022 року долучився до лав Збройних Сил України на посаді кулеметника стрілецького відділення. 

Загинув 17 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова.

Похований на цивільному кладовищі м. Остер Чернігівської області.

Указом Президента України № 293/2022 від 02 травня  2022 року «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).   

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 17 листопада 2023 року № 746 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).