Загиблі герої Чернігівщини: Пивоварський Ігор. Попелюх Володимир. Ковеза Анатолій

Солдат Ігор Пивоварський народився 19 лютого 1992 року у селі Замістя Прилуцького району. Закінчив місцеву середню школу №12. Далі навчався в сільському професійно-технічному училищі №34 за напрямом "слюсар з ремонту автомобілів". Згодом уклав контракт та розпочав проходження військової служби. Після цього працював на заводі "Пластмас" та на різних підприємствах Прилук.

У вересні 2023 року вирішив знову долучитися до лав оборонців України. Службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А4699 на посаді бойового медика. Загинув 18 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися з воїном у Прилуках, а поховали на міському кладовищі.

Солдат Володимир Попелюх народився 10 грудня 1987 року в селі Киселівка на Чернігівщині. У лютому 2023 року став до лав ЗСУ. Боронив країну у складі одного з підрозділів військової частини А4784 на посаді номера обслуги гранатометного відділення.

Загинув 19 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі рідного села Киселівка.

Молодший сержант Анатолій Ковеза народився 26 листопада 1999 року в селі Перелюб на Чернігівщині. З 2006 по 2017 роки навчався в місцевій загальноосвітній школі. У 2018 році вступив до Чернігівського ПТУ №18, після чого працював на будівництві. У 2019 році почав працювати на приватному підприємстві з виробництва вугілля в селі Турівка.

З 2020 року разом із родиною переїхав на постійне місце проживання до Тернополя, влаштувався працювати різноробом на м`ясокомбінат, потім працював у будівельній фірмі "Престижбуд". У 2022 році переїхав до села Верхолісся Тернопільської області, де також працював будівельником.

У червні 2023 року долучився до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А2120 на посаді командира аеромобільного відділення.

Загинув 15 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.

Попрощалися та поховали військового на кладовищі рідного села.