Загиблі герої Чернігівщини: Припутенко Віктор. Пасічник Олександр. Повод Валерій. Кузьменко Микола

Припутенко Віктор Олександрович народився 7 січня 1986 року в Києві. У 2003 році закінчив спортивну школу та почав працювати на ГП "АВІАН", де закінчив курси токаря і працював за професією до 2004 року. З 21 квітня 2004 року по 4 жовтня 2005 рік проходив строкову військову службу у Державній прикордонній службі України. 

Працював на різних підприємствах. З 18 червня 2014 року по 9 червня 2015 рік проходив військову службу в ЗСУ та безпосередньо брав участь в АТО, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, в районах проведення АТО на території Донецької і Луганської областей.

З 9 липня 2015 року повернувся до лав ЗСУ. Під час служби успішно закінчив школу підготовки снайперів,  у 2021 році закінчив Державний університет "Житомирська політехніка" за спеціальністю "Облік і спадкування".

 Головний сержант-інструктор школи підготовки снайперів  танкової бригади. Загинув 21 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання. Похований у селі Короп'є Деснянської громади Чернігівського району.

Нагороджений відзнакою Президента України "За участь в антитерористичній операції".

Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

Солдат Олександр Пасічник народився 21 липня 1985 року у селі Бірківка на Чернігівщині. З 2004 по 2005 роки проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. У 2014-2015 роках брав безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей.

Після повномасштабного вторгнення російських окупантів не лишився осторонь та добровольцем став на захист України. Службу ніс на посаді навідника одного з підрозділів військової частини А7014. Загинув у травні 2022 року під час виконання бойового завдання на Чернігівщині.

Протягом цього часу вважався зниклим безвісти, але завдяки ДНК-експертизі вдалося опізнати полеглого захисника.

Солдат Валерій Повод народився 10 червня 1980 року в селі Іванівка на Чернігівщині.

Після початку повномасштабної війни боронив Україну на посаді гранатометника одного з підрозділів військової частини А4122. Загинув 21 червня 2022 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Від того часу вважався зниклим безвісти, але після результатів ДНК-експертизи рідні нарешті попрощалися з захисником у Чернігові в Катерининській церкві. Поховали Валерія на кладовищі малої батьківщини.

Сержант Микола Кузьменко народився 25 березня 1975 року. Після навчання в Бахмацькій школі № 4 проходив службу в лавах ЗС України. Працював трактористом, потім – на різних роботах у Бахмачі та Києві.

З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до загону самооборони Бахмацької громади, а в квітні 2022 року — до лав ЗСУ.

Служив на посаді водія-електрика у складі одного з підрозділів військової частини А7014.

Загинув 21 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі у селі Курінь Ніжинського району.