Загиблі герої Чернігівщини: Розумій Сергій. Черпак Олег. Юрченко Євгеній

Сергій Розумій народився й виріс у Корюківці. Навчався у колишній четвертій школі, потім у гімназії. Професію здобував у Сосниці. Вивчився на автослюсаря. Трудився підприємцем на базарі, на автозаправці тощо. На війну пішов добровольцем у листопаді 2022 року. Став прикордонником. Службу ніс недалеко від Корюківки, біля Семенівки.

— Востаннє ми з Сергієм розмовляли 12 травня 2013 року о 19.50. Потім його два мобільні телефони замовкли, — зі сльозами на очах згадує пані Тетяна. — І лише наступного дня, 13 числа, об 11 годині зателефонували з частини й повідомили, що Сергія більше немає.

Родина Сергія Розумія бере свій початок 15 червня 2013 року. У подружжя підростає десятирічний син Данило. Сергій був справжнім і відповідальним татом, який усім цікавився, всього навчав дитину, показував, розказував, навіть коли той і не хотів чогось робити. Любив і поважав дружину, турбувався про батьків, що в літах. Для них був єдиною надією у старості. Було в них два сини, та один загинув раніше , а Сергій — боронячи Україну.

Довелося 4,5 місяця чекати на результати ДНК-експертизи. 

— За життя Сергій мало розповідав про службу. У ті нечасті хвилини, коли мав змогу побувати вдома, більше говорив про сімейні справи. Хоч якось сказав, що війна триватиме довго, якщо нам не надаватимуть із-за кордону своєчасно допомогу.

Саме 13 травня жахлива звістка розділила життя Тетяни на до і після. Дива не сталося, чоловіка більше немає на цьому світі. Та пам’ять про нього житиме вічно. Поховали Сергія Розумія 6 жовтня на новому кладовищі в Корюківці. Вічна слава і світла пам’ять нашому Герою.

Нагороджений медаллю «Захисника Вітчизни» (посмертно).

Молодший сержант Черпак Олег Петрович народився 12 лютого 2004 року, Київська область,Білоцерківський р-н ,с.Закутенці. Загинув в Чернігівській області Новгород —Сіверського району с. Мхи 13 травня 2023 року.
Йому було лише 19...
Світлий і добрий, завжди усміхнений…

Підписавши контракт в Державній прикордонній службі України 15.12. 2022 року, одразу поїхав мужньо захищав країну, не побоявшись.
Став молодшим сержантом — інспектором прикордонної служби 2 категорії водій 3 групи інспекторів прикордонної служби прикордрнної застави с.”Семенівка”прикордонної комендатури “Семенівка 2” 105 Прикордонного загону ім. Князя Володимира Великого ,прислухався до настанов старших по службі побратимів ,виконував накази командирів ,але ,на превеликий сум ,під час виконання бойового завдання Чернігівська область ,Новгород —Сіверськийр-н с.Мхи , Олег загинув 13 травня 2023 року.Олежка мало прослужив ,але , своїм героїзмом показав ,що Він був вірний присязі , і йшов лише вперед!

Олег з честю та гідністю виконав обовʼязок громадянина своєї держави. До останнього моменту був патріотом своєї країни.
Ми пишаємося своїм таким молодим сином ,братом, що в свої 19 роки він не побоявся подивитися смерті в очі, він знав, що ризикує життям заради свободи свого народу. Він ще не встиг побачити життя в повній його красі, він не встиг навіть завести сімʼю, бо він хотів жити в мирній вільній Україні, він заслуговує на нагороду!
Він був зовсім юний хлопчина ,але вже воїн.

Нагороджений медаллю «Захисника Вітчизни» (посмертно).

На Полтавщині 19 травня 2023 року попрощалися із Євгенієм Юрченком. 25-річний молодший сержант був прикордонником чернігівського 105-го Прикордонного загону ім. Князя Володимира Великого  Він загинув 13 травня під час бойових дій. В село Устивиця родина Євгенія переїхала, коли він навчався у восьмому класі. Після закінчення школи він вступив до Полтавської державної аграрної академії, після навчання пішов на службу в армію, у військову частину прикордонної служби на Чернігівщину. У Євгенія Юрченка залишилися мати та батько. із воїном спочатку попрощалися у селі Устивиця, де він проживав, а потім у Полтаві, де він народився. Євгенія Юрченка поховали на Розсошенському кладовищі.

Нагороджений медаллю «Захисника Вітчизни» (посмертно).