Загиблі герої Чернігівщини: Пантелієнко Михайло. Слухай Артур. Двоєжон Микола

Михайло ПАНТЕЛІЄНКО народився 11 серпня 1968 року в с. Низківка Сновського району Чернігівської області. Михайло був з багатодітної родини, мав 3 братів і сестру. У родині Михайло був найменшим. Закінчив школу. Пройшов строкову службу у м. Красноярськ. Працював в м. Чернігів, де обслуговував високовольтні електричні мережі. Михайло також доглядав хвору матір…

Коли розпочалась війна, Михайло не зміг дістатися роботи, бо російські війська здійснювали масований обстріл м. Чернігів.

22 березня 2023 року Михайла призвали на військову службу до лав Збройних сил України. І хоч у нього були серйозні проблеми зі здоров’ям: на роботі отримав виробничу травму, впав з висоти і переламав кістки, але Михайло твердо вирішив іти захищати країну. Казав: «я маю йти». За його плечима участь в бойових діях в районі Бахмуту, Лиману, Куп‘янську, Синьківки…

11 січня 2024 року Михайло зателефонував племіннику привітати з днем народження, наступний раз мав вийти на зв‘язок через 2 дні… але більше не вийшов. Згодом були довгі дні і ночі в очікуванні та молитві. Рідні до останнього вірили і сподівалися, що він живий. Але дива не сталося…

15 січня, виконуючи бойове завдання, потрапивши під ворожий мінометний обстріл, життя Михайла обірвалося поблизу населеного пункту Синьківка Харківської області… У той день на полі бою разом з Михайлом загинуло 15 його побратимів…

Боєць Артур Слухай народився в Ніжині 10 вересня 1994 року, закінчив місцеву школу №15. Далі навчався в Харківському військовому університеті, а потім мав строкову службу в ЗСУ.

Першого ж дня повномасштабного вторгнення, без жодних вагань, Артур пішов захищати майбутнє своєї країни.  Спочатку був захист рідного міста, а потім були важкі бої на: Бахмуті, Авдіївці, Роботині - Запоріжжя, за що був нагороджений медаллю «ЗА ХОРОБРІСТЬ В БОЮ».

На жаль, під час виконання бойового завдання на Куп‘янському напрямку в Харківській області отримав 70% опіків ІІІ-ІV ступенів і був доставлений до лікарні в критично важкому стані…

Спочатку боротьба за життя була в Україні, а потім в польському надсучасному шпиталі…  Чотири місяці Артур докладав надлюдських зусиль в боротьбі за життя, але 14 лютого воно обірвалося… 

"Артур - це надійна стіна і опора в родині, ідеальний чоловік для коханої дружини і відданий друг, який завжди прийде на поміч…
На жаль, не завжди воїни повертаються додому «зі щитом», але ті хто «на щиті», назавжди залишаться в наших серцях…", - йдеться у повідомленні.

Прощання з Героєм відбулося 22 лютого у Храмі Святої Покрови. Поховали Героя на Алеї Слави. наших серцях. 

Чергова втрата на фронті. Трагічно загинув Микола Двоєжон, захисник незалежності України, член команди ГО «Говерла» Поховали героя 21 лютого 2024 року.

У Миколи залишилися батьки, які потребують допомоги та підтримки.