Загиблі герої Чернігівщини: Смірнов Михайло. Колонтай Дмитро. Карасьов Олег

22 лютого 2024 року Ніжин попрощався з Героєм – Смірновим Михайлом.  Народився Михайло 11 жовтня 1971 року в селі Червоні Баки Нижньогородської області. У віці 7 років разом із мамою переїхав до Ніжина, в 1978 році пішов до Ніжинської школи №3. Навчався гарно. Після закінчення школи вступив до Волзького державного університету водного транспорту. Навчання не закінчив через службу в армії. Після армії працював будівельником. 

8 березня 2022 року пішов добровольцем на захист України. Загинув 15 лютого 2024 року біля селища Озарянівка Бахмутського району Донецької області.

Провести його в останню путь прийшли земляки, бойові побратимами, друзі, найближчі та найрідніші люди. Тепер він у Небесному Війську та буде тримати мирне небо. Спочивай з миром, наш Герою! Хай горить свіча пам’яті, хто заради нас з вами пожертвував найдорожчим — життям! Вічна пам’ять… Поховали Героя на Алеї Слави.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Солдат Дмитро Колонтай народився 10 січня 1991 року в Чернігові. Після закінчення Чернігівського ліцею №15 вступив до Інституту економіки та права, де опанував фах "інженер-геодезист".

З початком повномасштабного вторгнення захищав рідне місто, з часом вирушив воювати на східні кордони на посаді командира стрілецького відділення.

Загинув 17 лютого 2024 року у бою на Луганщині.

Попрощалися в Катерининській церкві, поховали на кладовищі "Яцево".

У боротьбі за незалежність та свободу України біля населеного пункту Володимирівка, Донецької області, загинув славутичанин - Олег Карасьов.

Після закінчення  школи, Олег продовжив навчання у Новгород-Сіверському медичному коледжі. Працював старанно і з задоволенням масажистом у Славутицькій лікарні, залишивши гарні відгуки про себе як гарного фахівця своєї справи.

З початком війни був призваний на військову службу, в 61 окремий стрілецький батальйон ЗСУ. Був парамедиком, рятував людські життя у найскрутніших обставинах. 

Друзі та побратими згадують Олега Карасьова завжди з посмішкою, щирим, добрим, позитивним і одночасно відповідальним, сумлінним, як справжнього друга, який завжди був готовий прийти на допомогу.

В Олега залишилась донечка Варя, яку він любив понад усе.

Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).