Кінематограф і Чернігів: цікава історія

Перший стаціонарний кінотеатр “Синематограф Ілюзіон” відкрився у Чернігові понад 100 років тому, в 1907 р. Для провінційного міста з невеликим асортиментом розваг – це була подія космічного масштабу, що передувала настанню культурної доби кінематографа. 

Якщо бути точним, то чернігівці познайомилися з кіномистецтвом за кілька років до появи у місті “Синематограф Ілюзіону”. Це сталося у 1897 р., коли полковник Малиновський влаштував у залі Дворянського зборів демонстрацію “живих картинок”, саме слово кіно тоді ще не було в широкому вжитку.

Відомо, що після цього у Чернігові періодично проводилися аналогічні сеанси, як правило, у непристосованих для показу фільмів приміщеннях, для невеликої кількості глядачів. А тим часом інтерес до модної розваги у місті зростав. Втім, не лише у Чернігові, на початку XX ст. синематограф у Російській імперії був що називається в тренді.

І оскільки нове культурне явище ширилося та росло, влада для контролю за процесом опублікувала роз’яснювальний циркуляр, в якому були розписані всі технічні умови з облаштування та утримання залів для показів кінострічок. Називався цей документ – “Наставлєнія”. Пізніше, в 1911 р., його доповнили новими вимогами.

У результаті вийшла універсальна інструкція, яка з часом документальною стала основою для розвитку кінематографічного бізнесу. До речі, “Синематограф ілюзіон” у Чернігові вже відкривали відповідно до вказівок із “Наставлєній”.

Де знаходився перший кінотеатр Чернігова? У центрі міста, на вул. Шосейній, неподалік Воздвиженської церкви, що згоріла під час Другої світової війни.

Перші роки свого існування “Ілюзіон” розташовувався в дерев’яному будинку, а через кілька років перебрався до спеціально збудованої цегляної будівлі. Називався кінозал  “Наука і життя”, і довгий час був одним із найбільш відвідуваних у Чернігові.

Під час Другої світової війни, 1941-1945 рр., будівлю кінотеатру було пошкоджено. Після визволення міста від нацистів, його відремонтували, добудували третій поверх. Зараз там знаходиться відділення Ощадбанку.

“Синематограф Ілюзіон” був популярним, але не єдиним кінотеатром у місті. Так, майже одночасно з ним, на тій же вулиці, відкрився кінозал “Люкс”. Під час війни будинок був зруйнований і його згодом розібрали на будматеріали.

У 1910 р. в Олексіївському пасажі, сьогодні на цьому місці (Шевченка 7) стоїть житловий будинок, декілька місцевих підприємців відкрили кінотеатр “Експрес”. Через 2 роки, на тій же Шосейній, з’явилася кінозала “Штремер”. Ще через рік, у приватному будинку Туровського, на розі Шосейної та Богоявленської — “Міраж”, він закрився у 1922 р. Зазначимо, що не один із перелічених кінотеатрів до нашого часу не дожив.

Спочатку кінопроектори встановлювали прямо в залі для глядачів, і ті могли спостерігати весь процес передачі зображення на екран. Показ супроводжувався живою музикою тапера, який грав на роялі.

Згодом кіномеханіків відокремили від публіки та пересадили у кінобудки.

Що показували глядачам? Репертуар кінотеатрів переважно складався з хронік, страшних і трагічних історій, комедій. Фільми йшли один за одним, а весь сеанс тривав годину-півтори.

Після Жовтневого перевороту 1917 року та приходу до влади більшовиків доля чернігівських кінотеатрів склалася по-різному. Якісь із них націоналізували, якісь просто закрили чи передали іншим установам.

До відома, перший радянський кінотеатр з’явився у Чернігові вже в 1919 р. У 1939 р. у місті відкрився кінотеатр ім. Щорса. 1960 р. — кінотеатр ім. Довженка, 1975 р. – “Дружба”, а через 10 років, 1985 р. – “Перемога”.

Джерело