Загиблі герої Чернігівщини: Ільчук Олексій. Корж Роман. Тихомиров Олексій

Солдат Олексій Ільчук народився 4 червня 2001 року у Ніжині. У 2007 році почав навчатися до місцевої ЗОШ №7, з дитинства займався бальними танцями. У 2010 році вступив до музичної школи, навчався грі на фортепіано, разом з тим відвідував гурток самбо.

Після закінчення 8 класів школи вступив до музичного коледжу імені Ревуцького у Чернігові, де продовжив вдосконалювати навички гри на фортепіано. Після успішного закінчення коледжу навчався у Ніжинському державному університеті на історико-юридичному факультеті.

На ІІІ курсі навчання не зміг лишитися осторонь та за власним бажанням долучився до лав ЗС України. Боронив Україну у складі одного з підрозділів військової частини А0284.

Загинув 23 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися з воїном та поховали його на кладовищі Ніжина.

Роман Корж народився 19 липня 1984 року, жив у селі Вертіївка. Він пройшов шлях від юності до визначного моменту свого життя, закінчивши школу й здобувши освіту в енергетичному технікумі. Хлопець був обдарованим студентом, відданою і справжньою людиною, мав добре серце. 

Роман вирішив служити своїй рідній країні. Цей вибір – вступити до Збройних Сил України – був виявом його беззавітної любові до Батьківщини та готовності захищати її від будь-яких загроз. Він героїчно і відважно вистояв на передовій, усвідомлюючи відповідальність за захист своєї нації. Зі зброєю в руках він вступив у важку боротьбу, захищаючи нашу країну від ворогів. Його вольовий дух і безстрашна сила вражають і залишаться в пам’яті як величезний внесок у безпеку та свободу України. 

Роман Корж поклав своє життя на олтар захисту України, і його героїзм завжди буде світлом для нас. Він залишиться в наших серцях як справжній воїн і взірець справжнього патріотизму. Нехай його душа спочиває з миром, а його вчинки завжди будуть джерелом натхнення для нас у подальших випробуваннях. Поховали воїна 3 лютого 2024 року у Ніжині.

Олексій Тихомиров народився 23 травня 1977 року в с. Старий Білоус Чернігівської області.

Проходив строкову військову службу (1995 р.).

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України на посаді командира евакуаційного відділення.

Загинув 14 березня 2022 року під час оборони м. Чернігова.

Похований на кладовищі в с. Старий Білоус Чернігівського району.

Указом Президента № 470/2023 від 4 серпня 2023 року  нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 424 від 13 липня 2023 року нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).