Маловідома Чернігівщина: Тростянецький маєток родини Скоропадських

Маєток на хуторі Тростянець на Прилучччині було влаштовано Іваном Михайловичем Скоропадським на початку 1830-­х рр. У складі маєтку окрім центрального будинку, де зберігалися колекція зброї, старовинних предметів, портретів гетьманів, бібліотека, значна колекція історичних рукописів, були два флігелі та господарчі будівлі.

І. М. Скоропадський захоп­лювався лісовим господарством. На території маєтку за ініціативою власника й стараннями селян та майстрів-­садівників було змінено структуру ландшафту, насипано штучні пагорби, висаджено рослини з усіх куточків світу. Цей унікальний дендропарк використовувався й як розсадник рослин, що постачалися до маєтків родичів й сусідів – до Сокиринців Ґалаґанів, Качанівки Тарновських, Турівки та Васьківців Маркевичів, Згурівки Кочубеїв тощо. На 1886-­й рік у Тростянецькій садибі нараховувалося близько шестисот різновидів дерев.

На межі XIX–XX ст., коли маєток, разом з іншими володіннями, перейшов у власність Павла та Михайла Скоропадських, постала проблема його утримання, тому що як економія він був незвичайним та вимагав значних вкладень капіталу.

Зусиллями Павла Петровича Скоропадського на початку XX ст. у помісті застосовувалася прогресивна на той час дев’ятипільна система землекористування. Упродовж 1902–1915 років П. П. Скоропадський особисто опікувався станом насаджень Тростянецького парку, просив управителя маєтку сповіщати, які рослин слід придбати для цього витвору ландшафтного мистецтва. Маєток Трос­тянець перебував у власності родини до буремних подій 1917–1918 рр.

У січні 1918 року садибу було зруйновано й упродовж майже двох десятиліть парк належав тваринницькому радгоспу. На щастя, після війни дендропарк передали Академії наук УРСР. Він стає науково­дослідницькою установою.

Сьогодні дендропарк «Тростянець» – високохудожній зразок паркового будівництва, справжній музей природи. Тут ростуть понад 400 видів і форм дерев та кущів. Дендропарк займає площу 207 га і є одним з найбільших штучних паркових масивів України.

Джерело