Загиблі герої Чернігівщини: Руденко Ярослав. Різніченко Дмитро. Вашук Олександр

Ярослав Руденко народився 19 лютого 2003 року. Ще у школі Ярослав Руденко марив армією. Тому наприкінці 2022 року підписав контракт з Державною прикордонною службою. Молодший сержант з позивним “Рудь” служив на Чернігівщині. Життя 20-річного захисника обірвалось 13 травня цього року під час бойового зіткнення із диверсійно-розвідувальною групою окупантів.  

“Коли синові виповнилося три роки, ми переїхали з Вінниччини до Києва, там він пішов до школи, — розповідає мати воїна Людмила Соколенко. — Після дев’ятого класу Ярослав виявив бажання стати військовим, але до ліцею не потрапив. Вступив до Криворізького металургійного коледжу. На останньому курсі, коли писав дипломну роботу, почалась велика війна. Син рвався на фронт, але я переконала його, що потрібно закінчити навчання. Навесні 2022 року Ярослав, щойно отримав диплом, став оббивати пороги військкоматів. Одного дня сину таки зателефонували із Державної прикордонної служби і запропонували визначитися з областю, де служитиме, — Житомирська, Сумська чи Чернігівська. Ярослав обрав останню і заступив на службу у грудні минулого року на заставі у Семенівці”. 

 

За словами пані Людмили, син не раз телефонував і казав, що все йому подобається. Дуже радів, коли дістав звання молодшого сержанта. 

 

“Ярославу запропонували навіть вступити в Академію прикордонних військ, — каже мати. — Син мріяв носити офіцерські погони. Та навчання було лише стаціонарне. І він відмовився. Заявив тоді: “Академія почекає, тепер я більше потрібен тут, на кордоні”. 13 травня 2023 року Ярослав чергував у селі Мхи Новгород-Сіверського району. Вже мав з побратимами повертатись у розташування. Але вночі російська ДРГ розпочала артилерійський обстріл позицій прикордонної застави, коригував його дрон. “Також окупанти запустили безпілотник ударного типу, який скинув боєприпас на розташування відділення, де перебував Ярослав з побратимами. Внаслідок вибуху загинули двоє прикордонників, інші дістали поранення. Їдучи до місця дислокації у спецавтомобілі разом з побратимами, син потрапив у ворожу засідку і живцем згорів унаслідок пострілу ворожого гранатомета. Всього у тому бою загинуло 11 українських бійців. Чотири місяці ми жили з надією, що Ярослав у полоні, поки чекали підтвердження ДНК. Та, на жаль, дива не сталось”, — розповідає мати прикордонника.

Нагороджений медаллю "Захиснику Вітчизни".

Різніченко Дмитро Васильович народився у Дрездені, Німеччина. Батьки чоловіка були військовими, тому він з молодшим братом з малечку відвідав багато країн. 

В Україну родина повернулась в 1990-х роках та оселилась у місті Прилуки, Чернігівської області. Тут Дмитро навчався у Прилуцькому ліцеї № 12, по завершенню школи переїхав у столицю.

Після проходження строкової служби знайшов себе у підприємницькій діяльності: займався будівництвом сільськогосподарських споруд за європейськими стандартами.

Чоловік любив займатись водним туризмом, обожнював досліджувати світ на саморобному катамарані. Дмитро також захоплювався моделізмом: колекціонував моделі та фігурки літаків.

За спогадами рідного брата, Дмитро Васильович був життєрадісною, неконфліктною людиною, любив природу. За такі характеристики серед побратимів і прижився позивний «Птахокіт», яким чоловік йменував себе сам.

На жаль, чоловік не встиг створити власної сімʼї.

Початок повномасштабного вторгнення чоловік застав у Києві, де одразу мобілізувався до 25 бригади охорони громадського порядку імені князя Аскольда Північного ОТО НГУ. Різніченко Дмитро Васильович виконував службово-бойові завдання з охорони та оборони на блокпостах Києва та Київської області.

Пізніше прийняв рішення, що хоче захищати східні кордони нашої держави, тому з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, 24.07.2023 молодшого сержанта Дмитра Різніченка було направлено у службове відрядження до оперативно-стратегічного угрупування військ «Хортиця».

30.07.2023 близько 18:40 під час виконання бойового завдання на сторожовому посту, який розташований на території Серебрянського лісництва Луганської області при артилерійському обстрілі позицій тактичної групи Дмитро отримав поранення несумісне з життям.

Вашук Олександр Миколайович народився 21 грудня 1980 року в м. Глухів Сумської області. У 1999 році закінчив професійно-технічне училище № 31 м. Глухова Сумської області.

За час проходження військової служби старший майстер-сержант Вашук Олександр Миколайович зарекомендував себе відданим українському народові, військовому обов’язку та справі охорони державного кордону. 

Сумлінно виконував посадові обов’язки, дотримувався вимог законодавства щодо здійснення прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон, чітко демонстрував лінію поведінки військовослужбовця Державної прикордонної служби України на державному кордоні. У службі проявляв ініціативу, наполегливість, високу організованість та дисципліну. 

З відповідальністю ставився до підготовки та натренованості службового собаки за окликом «Армані» спеціальної (з пошуку наркотичних речовин). Проявляючи пильність, службовий тандем неодноразово показував результати оперативно-службової діяльності: виявлення наркотичних речовин та їх прекурсорів, заборонених до переміщення через державний кордон предметів та матеріалів. 

24 лютого 2022 року, з початку протистояння повномасштабному вторгненню країни-агресора на територію Незалежної України, старший майстер-сержант Вашук Олександр Миколайович у складі об’єднаного загону від 5 прикордонного загону вибув для захисту і оборони м. Чернігова, на ділянку відповідальності 105 прикордонного загону. 

Впевнено та мужньо діяв у складі одного із зведених прикордонних підрозділів, виконував службово-бойові завдання на блокпостах, проявляючи при цьому особисту ініціативу та відвагу. 

21 березня 2022 року о 01 годині 30 хвилин на околиці Чернігова було виявлено переміщення ворожої диверсійно-розвідувальної групи, яка під прикриттям кулеметного розрахунку намагалася потрапити у місто. Метою групи було знищення блокпосту та місця розташування самохідних артилерійських установок. На вулицях міста розпочався бій. Старший майстер-сержант Вашук Олександр Миколайович у складі групи бійців зведеного загону видвинувся на прикриття блокпосту. Пліч-о-пліч військовослужбовці вели бій, стримували атаки противника. Під час шквального мінометного обстрілу Олександр Миколайович отримав поранення несумісні з життям. 

У ході бою атаку ворога було відбито. Диверсійно-розвідувальній групі противника не вдалося захопити ключову бойову позицію підрозділу на визначеному рубежі оборони.. 

Нагороджений медаллю "Захиснику Вітчизни".

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшого майстер-сержанта Вашука Олександра Миколайовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).