Олександр Довженко: цікава біографія
Він народився 10 вересня 1894 року на хуторі Вʼюнище, що нині лежить у межах Сосниці. Родина була велика й небагата: з чотирнадцяти дітей до дорослого віку дожили лише двоє. Малого звали Сашком – і це домашнє імʼя лишиться з ним на все життя. Десна, левади, дідова хата, запах сіна й риби – цей світ він пронесе крізь десятиліття.
Найрідніші постаті того дитинства він згодом обезсмертить у своїй творчості: мати Одарка Єрмолаївна, батько Петро Семенович. А материн батько, дід Єрмолай Цигипа, був сосницьким ткачем – і, схоже, саме від нього онук успадкував відчуття краси й ремесла. Малий Сашко ріс серед пісень, казок і повірʼїв, серед річки й садів. Звідси, із сосницьких левад, починалося те бачення світу, яке потім упізнають у його фільмах.
Спершу була чотирикласна школа в Сосниці, потім – учительський інститут у Глухові. Саме у студентські роки сталося те, що визначило його дорогу. Хлопець уперше потрапив на українські книжки – «Літературно-науковий вісник» і газету «Нова Рада». Для вихованця імперської школи це було відкриття цілого континенту: виявилося, що його материна мова має велику літературу й історію.
Після інституту Довженко вчителював, а в революційні роки опинився на державній службі. У квітні 1921 року його зарахували до Наркомату закордонних справ і відрядили на дипломатичну роботу: у Польщі він очолив місію з репатріації та обміну полоненими. Так почалася зовсім невідома широкому загалу сторінка – Довженко-дипломат.
На початку лютого 1922 року його перевели до Німеччини – секретарем консульського відділу торгового представництва УСРР. Берлін тоді вирував мистецтвом, і саме тут у молодому дипломаті остаточно прокинувся художник.
Коментарі
Дописати коментар