Загиблі герої Чернігівщини: Канатніков Сергій. Александров Антон. Лук’яненко Сергій

Сергій Станіславович Канатніков народився 6 травня 1983 року в місті Чернігові. У 1989 році пішов у 1-й клас Чернігівської загальноосвітньої школи №27, яку закінчив після 9-ти класів.

У 2003 році закінчив Чернігівське професійно-технічне училище №18, де здобув професію зварювальника.

З початком повномасштабного вторгнення приєднався до лав Збройних Сил України. Військову присягу на вірність народу України прийняв в серпні 2022 року.

Службу проходив на посаді майстра стрілецької зброї в підрозділах територіальної оборони на захисті міста Києва та сході України. Двічі зазнав поранень.

Остання посада — водій-електрик відділення збору та обробки інформації взводу розвідки та коригування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 4 батальйону територіальної оборони 114 окремої бригади територіальної оборони.

Загинув 31 травня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Янжулівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області внаслідок удару російського FPV-дрона.

Нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий хрест".

Антон Александров народився 4 жовтня 1983 року в селі Новосисоєвка Приморського краю РФ.

З 1989 по 1998 рік навчався у Чернігівській загальноосвітній школі №19.

У 1998–2002 роках навчався у Чернігівському радіомеханічному технікумі, де здобув спеціальність "Конструювання, виробництво і технічне обслуговування радіотехнічних пристроїв".

У 2002–2008 роках навчався у Чернігівському державному технологічному університеті та здобув вищу освіту за спеціальністю "Технологія та устаткування зварювання".

Працював електрозварником на різних підприємствах.

У червні 2009 року одружився, у подружжя народився син.

З жовтня 2020 року по березень 2021 року працював зварником на електронно-променевих зварювальних установках у ТОВ "Київспец 2000".

Протягом 2022–2025 років займався волонтерською діяльністю.

У листопаді 2025 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил.

12 травня 2026 року, перебуваючи у військовій частині та виконуючи свої обов'язки, зазнав тяжкої термічної травми.

Помер боєць у лікарні 21 травня 2026 року.

Поховали військового в Чернігові на кладовищі в Ялівщині.

5 червня 2026 року відбулося прощання та поховання молодшого сержанта Лук’яненка Сергія Сергійовича.

Лук’яненко Сергій Сергійович народився 8 грудня 1996 року в селі Олешня. У 2003 році пішов до першого класу Олешнянської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів імені С. Ф. Русової. За роки навчання зарекомендував себе як дисциплінований, відповідальний та працьовитий учень. Був щирим, доброзичливим, відкритим і товариським юнаком, завжди готовим прийти на допомогу, сумлінно виконував доручення та вмів працювати в колективі.

Після закінчення дев’яти класів вступив до Замглайського професійно-технічного училища № 12, де здобув професію кухаря-кондитера.

Після завершення навчання Сергій повернувся до рідного села Грибова Рудня, де проживав і працював. Односельці, сусіди та знайомі згадують його як добру, щиру, працьовиту та привітну людину.

У 2024 році Сергій став на захист України, долучившись до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Сумському напрямку, мужньо боронячи рідну землю від російського агресора.

6 червня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Андріївка Сумського району Сумської області Сергій Сергійович загинув. Майже рік Сергій Сергійович вважався безвісти зниклим, а після проведення ДНК-експертизи його загибель була офіційно підтверджена.

У воїна залишилися мати та брат.