Постаті: Дмитро Туптало

Наприкінці XVII століття Батурин був не лише гетьманською столицею з гарматами й канцелярією. Тут, при дворі й у монастирі під містом, писалися книги, які пережили всі облоги. Одну з них – велетенський звід житій святих – почав чернець, що кілька років був придворним проповідником гетьмана і настоятелем батуринської обителі. Звали його Дмитро Туптало.

Народився він 1651 року в містечку Макарів на Київщині, у родині сотника Київського полку. Хлопця віддали до Києво-Могилянської колегії – найкращої школи тодішньої України, – а вже сімнадцятирічним він прийняв чернечий постриг. Попереду були роки мандрів монастирями, проповіді, книжки. Але доля його великої праці вирішилася саме на Гетьманщині, у Батурині.

До Батурина Туптала привело слово. Він мав рідкісний дар проповідника, і гетьман Іван Самойлович зробив його своїм придворним казнодієм – людиною, яка виголошувала казання при гетьманському дворі. А 1682 року чернець став ігуменом Крупицько-Миколаївського монастиря під Батурином – давньої обителі, яку тут звали просто Батуринською.

Читати далі