Мистецька Чернігівщина: Галина Рясна

59-річна Галина Рясна родом із Полтавщини, але вже понад 40 років живе у Ніжині. У 1985 році вона переїхала сюди, вийшла заміж, створила сім'ю і знайшла справу, яка згодом стала справжнім покликанням.

«Усе життя щось робила руками, - розповідає вона, - Раніше ж нічого не було, одяг дістати було важко, а в мене дві доньки. Тому і шила, і в'язала - як більшість жінок того часу».

Особливо в родині пам'ятають новорічні костюми, які Галина Михайлівна вигадувала власноруч. «Ото був справжній політ фантазії! Матеріалів майже не було, але хотілося зробити дітям приємно, щоб на святі виглядали гарно. Наша "Снігова королева" була такою красивою, що з донькою фотографувалися всі діти. А костюм "Бариня" я взагалі зробила майже повністю з гофрованого паперу - тканинними були лише стрічки-зав'язки».

Серйозно займатися рукоділлям майстриня почала близько 13 років тому. До творчості її підштовхнула донька Інна, яка плете кошики з паперових трубочок. Поштовхом стала й особиста трагедія - смерть чоловіка. «Було дуже важко, мені нічого не хотілося. До того ж маю важку форму діабету та інвалідність. Донька буквально втягнула мене у творчість. Спочатку було просто цікаво, згодом почало виходити».

Разом вони плели кошики, вишивали стрічками, створювали композиції із шишок, жолудів, горіхів і гілочок. А згодом у житті Галини Михайлівни з'явилися ляльки. Якось на Новий рік молодша сестра Світлана, яка працює швачкою, подарувала авторську ляльку в стилі мотанки. «І така вона була гарненька!, - ділиться пані Галина, - Подивилася на неї й подумала: а чому б і мені таку не спробувати зробити? Так усе й почалося».

Сьогодні майстриня виготовляє різноманітні інтер’ єрні ляльки. «Спочатку роблю заготовки, а потім уже одягаю кожну, прикрашаю. Але однакових ляльок у мене немає. Кожна особлива, і навіть якби захотіла - точно повторити не змогла б». Її роботи - це інтер'єрні, сувенірні ляльки, створені за мотивами української мотанки, але у власному авторському стилі. Згодом асортимент розширився. Майстриня виготовляє нитяні ляльки зі шпагату. «Такі ляльки навіть в інтернеті зустрічаються дуже рідко. Майстер-класів майже немає. Це давня традиція, ще з часів трипільської культури. Я роблю їх зі шпагату, а потім прикрашаю намистом, віночками та іншими деталями». Серед авторських робіт є й ляльки-козочки зі шпагату, а є і з тканини: ніжки - обмотані вишневі гілочки. Майстриня створила різні кізоньки: наречену, господиню, бариню - і кожна швидко знайшла нового власника. Усе вбрання для своїх ляльок Галина Рясна також шиє власноруч.

Про свої роботи пані Галина розповідає: «Здебільшого це сувенірна продукція, а не обереги. Часто у мене замовляють ляльку-благополучницю. Це така м’яка лялечка з тканини в хустці та фартушку, а всередину традиційно вкладають червону нитку, зерно та копійку - на достаток і затишок у домі. Але якщо лялька їде за кордон, копійку не кладу, щоб не виникло проблем на митниці. З тыэъ ж причини не використовую металевий дріт для ручок і ніжок».

Талант ніжинської майстрині вже отримав визнання. Її роботи брали участь у Всеукраїнському фестивалі-конкурсі «Чарівний світ мотанки», що проходив цьогоріч у місті Кременець, звідки вона привезла диплом ІІ ступеня. Сьогодні авторські ляльки Галини Рясної живуть далеко за межами України. Вони є в Японії, США, Канаді, Ізраїлі, Швеції та на італійському острові Сардинія. «Мені дуже приємно, що людям подобаються мої роботи. Люди беруть собі і близьким як згадку про нашу Україну».

Для Галини Рясної творчість стала не лише улюбленою справою. Кожна створена нею лялька несе частинку тепла, любові та натхнення своєї майстрині.

Джерело