Загиблі герої Чернігівщини: Сталінський Геннадій. Турута Ярослав. Мєтік Василь

 Сталінський Геннадій Анатолійович народився 12 лютого 1977 року.

Служив стрільцем-оператором механізованого відділення механізованого взводу механізованого батальйону військової частини.

Загинув 07 липня 2024 року на Донеччині під час виконання бойового завдання із захисту недоторканості та територіальної цілісності України.

Щирі співчуття та слова підтримки всім рідним, друзям, побратимам, всім, хто знав і любив Геннадія…

   Чин поховання воїна відбувся 14 липня 2024 року. Поховали Геннадія на Алеї Слави у м. Охтирка.

Турута Ярослав Миколайович народився 11 квітня 1989 року в Криму. У 2006 році закінчив Дніпровську школу № 25. Любив спорт, тож з юності, а саме з 12 років, професійно займався кікбоксингом. Отримав спортивний розряд і звання «Кандидат у майстри спорту».

   У 2011 році закінчив Дніпровський державний інститут фізичної культури і спорту, а в 2016 – Дніпровський державний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство» (юрист).

   У 2018 році переїхав до Бахмача, де і проживав разом з дружиною Іриною. Працював у Тиницькій школі, викладаючи фізичну культуру. Був веселим, завжди випромінював оптимізм і радість, мав багато друзів, які цінували його за щирість і доброту. Його любов до життя та людей проявлялася у всьому – він був тим, до кого завжди можна було звернутися за допомогою в скрутну годину.

   З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Ярослав не зміг стояти осторонь. Спочатку долучився до територіальної оборони, а згодом пішов на фронт. Він брав участь у важких боях на передовій. Захищав Україну на Донецькому напрямку. Був неодноразово поранений.

    Та, перебуваючи, у відпустці, у батьків, сталося несподіване й трагічне: серце Героя зупинилося 18 листопада 2023 року. Боляче, але його серце, що витримало так багато випробувань і тримало стійкість перед обличчям небезпеки, не змогло впоратися.

   Поховали Героя у Дніпрі.

    У Захисника залишились батьки та дружина.

Василь Юрійович Мєтік народився 19 травня 1974 року в Маріуполі Донецької області.

У 1998 році закінчив Донецький національний медичний університет за спеціальністю «Лікарська справа», здобувши фах хірурга.

У 2019 році працював лікарем-хірургом у Бахмацькій міській лікарні, де допомагав людям і рятував життя.

Згодом за власним бажанням став на захист України, вступивши до лав Збройних Сил України. Побратими знали його за позивним «Хірург».

27 січня 2025 року Василь Мєтік загинув, до останнього залишаючись вірним своєму обов’язку — рятувати та захищати.