Загиблі герої Чернігівщини: Устінов Євген. Лимар Андрій. Майстренко Вадим

Євген Устінов народився у Свердловській області. У 1988 році разом із батьками переїхав до Славутича. Після закінчення школи №2 навчався у Чернігівському вищому професійному училищі №15 за спеціальністю «монтажник радіоапаратури», а згодом – у Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут».

Працював оператором реакторного цеху Чорнобильської АЕС, а згодом – у приватних підприємствах міста.

Улюбленою справою Євгена були ремонт і налагодження комп’ютерів та електроніки.

У серпні 2025 року добровольцем вступив до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем- помічником гранатометника мотопіхотного батальйону.

31 жовтня 2025 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Новоселівка Краматорського району Донецької області внаслідок скиду боєприпасу з ворожого БпЛА. Відтоді військовослужбовець вважався безвісти зниклим. Після проведення ДНК-експертизи підтвердився найболючіший факт – загибель Захисника.

Славутицька громада висловлює щирі співчуття батькові Віктору Івановичу, матері Ользі Іванівні, доньці Вікторії, сестрі Ользі.

Євген Устінов жив, служив і загинув як справжній чоловік, який до останнього виконував свій військовий обов'язок.

7 серпня 2026 року у Чернігові в останню путь провели українського воїна Андрія Сергійовича Лимаря.

Андрій народився 27 квітня 2001 року в селі Морозівка на Луганщині. Після закінчення школи здобув фах агроінженера, а згодом проходив строкову службу в Чернігові. У 2022 році підписав контракт та став на захист України.

У складі 110-ї окремої механізованої бригади воїн боронив країну на Донеччині, був командиром стрілецького відділення. Побратими знали його за позивним «Дрон».

31 грудня 2024 року Андрій загинув під час виконання бойового завдання поблизу Великої Новосілки на Донеччині. Після повернення тіла в Україну його особу вдалося встановити за результатами ДНК-експертизи.

Рідні та друзі згадують Андрія як щиру, життєрадісну людину, вірного товариша, який завжди був готовий допомогти. Він любив спорт, цінував дружбу та мріяв про мирне майбутнє.

Поховали Захисника на кладовищі в Ялівщині. У скорботі залишилися батьки, брат, кохана дівчина та всі, хто знав і любив Андрія.

Підтвердилася загибель Захисника України Вадима Майстренка, якого тривалий час вважали безвісти зниклим.

10 травня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Олешня Суджанського району Курської області обірвалося життя воїна-аеромобільника. Рідні, друзі та побратими до останнього вірили, чекали й сподівалися на диво, але війна принесла ще одну непоправну втрату.

Вадим Майстренко віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України.

Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, друзям та побратимам полеглого Захисника.