Письменники Чернігівщини: Марія Чепурна

Одна з її п’яти дитячих збірок називалася «Батькова криниця». У сорок п’ять років Марія Чепурна повернулася з Києва в рідну Авдіївку на Понорниччині – і півтора року пила воду з тієї самої криниці, вірячи, що вона допоможе там, де вже не допомагали лікарі.

Вона народилася 24 жовтня 1948 року і росла на вулиці Подільській – весела чорнява дівчинка з карими очима, найжвавіша серед ровесників.

Родина була найзвичайніша: батько пас колгоспних корів, мати працювала в полі – буряки, картопля, льон. Донька змалку ходила з ними на роботу, і саме там навчилася того, що потім стане її ремеслом: помічати незвичне в найпростішому.

Авдіївка, де це все відбувалося, – село старе: перша письмова згадка про нього датується 1596 роком, а лежить воно на річці Кистер, що впадає в Убідь, на півдорозі між Сосницею і Новгородом-Сіверським. Тоді, у сорокових і п’ятдесятих, це був звичайний колгоспний світ, з якого мало хто виходив далі району.

1958 року мама, Олена Долматівна, повела Марійку в перший клас.

Вірші вона писала з малих літ, а з п’ятого класу почала надсилати їх у республіканську газету «Зірка». Редакція друкувала, читачі відгукувалися, і врешті дівчинку з Авдіївки преміювали путівкою в піонерський табір «Молода гвардія» під Одесою. Їхала вона туди восьмикласницею.

У таборі Марія була скрізь: конкурси, змагання, виступи. Нагородою став «Кобзар» Шевченка. Ту книжку вона потім перечитуватиме роками.

Після одинадцятого класу – Київ. Робота знайшлася в дитячому садку, і саме там сталося головне: вихователька почала писати вірші для власних вихованців.

Звідси й найвеселіша її збірка. Один вірш пояснює її назву краще за будь-яку анотацію:

«Я сказав Петькові: – Якщо хочеш знать, у моєї мами діток – 25! А Петько сміється, каже: – Ой, помру! Може ти покажеш брата чи сестру? – Це для мене просто, – я кажу смішку, – бо моя матуся – няня в дитсадку!»

Збірка так і називалася – «Нас у мами 25».

Читати далі