Загиблі герої Чернігівщини: Полілов Данило. Струць Микола. Сенько Валерій

Загинув військовослужбовець Збройних Сил України — ДАНИЛО ЮРІЙОВИЧ ПОЛІЛОВ.

Данило народився 18 листопада 1994 року в місті Запоріжжі. Після закінчення школи здобув фах інженера машинобудівного обладнання у Севастопольському національному університеті. Працював у Києві інженером з налагодження обладнання відео-пожежної безпеки, будував плани, жив і мріяв…

Та коли Батьківщина покликала — без вагань став на її захист. 25 травня 2024 року Данило пішов боронити Україну. Служив оператором безпілотних літальних апаратів інженерно-саперного відділення інженерної роти.

12 січня 2026 року на Запоріжжі його життя обірвала війна…

У селі Бахмачі залишилися мама Героя та двоє синів, для яких він назавжди буде прикладом мужності, честі й любові до України.

Поховали Захисника у Запоріжжі — на його рідній землі.

Струць Микола Олексійович народився 5 грудня 1973 року в селі Тиниця.

17 листопада 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив військову службу на посаді стрільця – помічника гранатометника відділення піхотного взводу піхотної роти.

Під час виконання бойового завдання, внаслідок ворожого мінометного обстрілу, отримав поранення, несумісні з життям. Із 16 червня 2024 року вважався зниклим безвісти.

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 27 листопада 2025 року Миколу Олексійовича Струця оголошено померлим.

Сенько Валерій Сергійович народився та виріс в місті Ічня. Навчався в ічнянській  загальноосвітній школі № 3. Закінчив ічнянський коледж за спеціальністю “машиніст автомобільного крану”.

Працював в офтальмологічній лабораторії-клініці US Optics (OLC), спочатку водієм, а згодом керівником транспортного відділу компанії.

Захоплювався рибалкою, довгими пішими прогулянками, красою природи, музикою, віршами. Змалку сів за кермо й майстерно керував різними видами транспорту. За характером комунікабельний, з почуттям гумору, загостреним почуттям справедливості й відповідальності, був працьовитим.

19 серпня 2023 року добровільно став на захист Батьківщини.

Виконував бойові завдання в складі 142-ї бригади механізованої бригади 460-го батальйону Збройних сил України на посаді командира відділення, в званні сержанта.

Захищав Батьківщину на Харківському та Донецькому напрямках: від Куп’янська до Авдіївки.

Загинув 27.03.2024 року в місті селі Новомихайлівка Покровського району Донецької області внаслідок ураження FPV-дрона на позиції “Пума”, виконуючи бойове завдання у складі 79-ї десантно-штурмової бригаді Збройних сил України.

Похований на Берковецькому кладовищі міста Києва.