Загиблі герої Чернігівщини: Мілютенко Євгеній. Лівенко Андрій. Малинко Олександр

Після тяжких поранень, отриманих під час виконання бойового завдання, перестало битися серце захисника Євгенія Мілютенка, уродженця села Рожнівка.

Народився воїн у 1986 році. Життя військового обірвалося 29 липня 2026 року.

За бажанням рідних захисника поховали у Києві, в мікрорайоні Бортничі.

1 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання на території Сумської області загинув командир Першого лінійного батальйону територіальної оборони (колишнього 162-го батальйону 119-ї окремої бригади ТрО) Андрій Петрович Лівенко — уродженець села Дроздівка Куликівської громади.

Андрій Лівенко став на захист України з перших днів повномасштабного російського вторгнення. Разом із побратимами він брав участь в обороні Чернігівщини, а під його командуванням бійці 162-го батальйону територіальної оборони стримували наступ російських військ на підступах до Чернігова. Надалі підрозділ виконував бойові завдання на найскладніших напрямках фронту.

Побратими згадують Андрія Лівенка як справжнього офіцера і командира, який завжди був поруч зі своїми військовими. Його поважали за мужність, відповідальність, людяність та відданість службі. Він залишався вірним військовій присязі та своєму народові до останнього подиху.

Трагічна звістка про загибель мужнього захисника Олександра Малинки прийшла в громаду на Чернігівщині.

Військовий народився 5 лютого 1976 року в Носівці, закінчив школу №3, здобув освіту військового звʼязківця у Київському військовому училищі. У званні старшого лейтенанта став до лав ЗСУ у складі 41-ї окремої механізованої бригади.

12 грудня 2024 року воїн загинув, виконуючи свій військовий обов’язок.

Поховали Олександра Малинку на кладовищі в м. Київ, де проживав із родиною полеглий захисник.