Загиблі герої Чернігівщини: Дубина Сергій. Горбач Євгеній. Дмитрук Микола

Після довгих місяців очікування стало відомо про загибель Захисника України Сергія Дубини.

Сергій Васильович Дубина народився 6 квітня 1969 року. Коли російський ворог прийшов на українську землю, він став на захист Батьківщини, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок у складі 2-го єгерського відділення 2-го єгерського взводу 2-ї єгерської роти 1-го єгерського батальйону військової частини А4948.

6 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Селидове Покровського району Донецької області воїн зник безвісти. Відтоді рідні жили надією на добру звістку.

На жаль, результати ДНК-експертизи засвідчили, що Захисник загинув того трагічного дня.

Євгеній Анатолійович Горбач народився 1 серпня 1981 року. Навчався у школі №9. Після закінчення 9-ти класів продовжив навчання у Сокиринському училищі.

Проходив строкову військову службу в навчальному центрі «Десна». Після служби працював ландшафтним дизайнером у столиці нашої країни.

У 2024 році Євгенія Горбача мобілізували. Мав звання молодшого сержанта, служив на посаді бойового медика.

«Він був мужній воїн, мав поранення у бою, спас своїх побратимів, недарма місце бою було назване його позивним "Юджен". Життя Євгенія було сповнене любові до рідної землі та готовності віддати все заради її свободи. А отже, мав нагороди: відзнака Міністерства оборони України, медаль "Залізний хрест", грамоти за високий професіоналізм, сумлінне виконання службових обов'язків», — згадують про Євгенія побратими.

Останніми роками проживав із дружиною у Бучанській громаді.

Пішов із життя 22 липня 2026 року в Сумській області.

Поховали воїна у Прилуках.

У нього залишилися дружина, батьки та сестра.

Підтвердилася загибель Захисника України, жителя села Салтикова Дівиця Миколи Олександровича Дмитрука.

Особливого болю цій історії додає те, що Захисник так і не встиг побачити свою донечку, яка народилася вже після його зникнення.

Микола народився 7 червня 2003 року. Після закінчення місцевої школи навчався у Куликівському професійному аграрному ліцеї. Як і багато молодих людей, він будував плани на майбутнє, мріяв, працював та прагнув гідного життя. Однак доля розпорядилася інакше.

У грудні 2021 року юнак підписав контракт зі Збройними Силами України та став на захист Батьківщини. Служив матросом десантно-штурмового батальйону морської піхоти, сумлінно виконуючи свій військовий обов’язок та залишаючись вірним військовій присязі.

З червня 2024 року Микола вважався зниклим безвісти. Майже два роки рідні та близькі жили надією на його повернення. На жаль, підтвердилося найстрашніше — воїн загинув 21 червня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Кринки на Херсонщині.