Загиблі герої Чернігівщини: Стрішний Віктор. Кравченко Богдан. Іллющенко Олександр

Віктор Стрішний народився 30 червня 1976 року. Його дитинство минуло в селі Кинашівка. Навчався в Борзнянському ліцеї. Згодом проживав у селі Любомудрівка.

Упродовж життя працював на різних роботах, заробляючи на життя власною працею.

23 жовтня 2023 року Віктора Анатолійовича призвали на військову службу. Під час служби зазнав поранення. Його життєвий шлях був пов'язаний із захистом Батьківщини в один із найскладніших періодів її історії.

Від 5 грудня 2024 року, коли він зник безвісти на Донеччині, його доля залишалася невідомою. Днями ДНК-експертиза підтвердила загибель бійця.

Віктора Стрішного поховали у Борзні на міському кладовищі на вулиці Авіації.

Під час виконання бойового завдання загинув військовий із села Жуківка Куликівської громади Богдан Кравченко. Йому було 42 роки.

Богдан народився 12 січня 1984 року в Жуківці. Закінчив місцеву школу та Куликівське професійно-технічне училище №30, де здобув спеціальність майстра сільського виробництва. Після строкової служби працював у селянському фермерському господарстві «Колос».

У 2023 році чоловік пройшов військову підготовку та долучився до захисту України. Служив водієм інженерно-позиційного відділення 31-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Леоніда Ступницького.

З 10 червня 2026 року Богдан вважався зниклим безвісти. Нещодавно експертиза підтвердила його загибель. Життя захисника обірвалося поблизу села Старовишневецьке Синельниківського району Дніпропетровської області внаслідок ворожого удару під час виконання військового обов’язку.

У Богдана залишилися мама Валентина та брат Володимир, який також служить у Збройних силах України.

Олександр Іллющенко народився 16 січня 1983 року в селі Ковпита (нині Михайло-Коцюбинської громади).

Навчався у Гончарівській школі. Потім вступив до Сумського військового інституту артилерії, який закінчив з відзнакою.

«Більша частина служби пройшла в Гончарівському, у складі 1-ї окремої важкої механізованої бригади. Прагнучи до професійного розвитку та вдосконалення військових знань, у 2019 році закінчив Національний університет оборони України імені Івана Черняховського», — згадують про Олександра Іллющенка його рідні, за інформацією Сергія Лаєвського.

Помер військовий унаслідок хвороби 30 жовтня 2026 року.

Відспівали Олександра Іллющенка в Катерининському соборі у Чернігові, поховали в селищі Гончарівське. У нього залишилися дружина, син та батьки.