Загиблі герої Чернігівщини: Олександр Чернега

За декілька днів до смерті купив омріяне цуценя, але так і не встиг його забрати. Олександр Чернега 30 березня загинув під час виконання бойового завдання на Ніжинщині. Тоді разом з ним у машині перебували ще троє його товаришів.

30-річний старший сержант Олександр Чернега служив у ЗСУ з 2017 року. Контракт мав закінчитися цього року восени. Коли почалося повномасштабне вторгнення був вдома, у військову частину поїхав цього ж дня. Відтоді вдома майже не з’являвся.

«24 лютого він був вдома, до нього подзвонили з військової частини, щоб він з’явився. За весь цей час він був вдома два рази. Приходив переночувати та помитися. Він жив у військовій частині. Він був дуже скритий, інформації ніякої не розказував, що там відбувається. Він постійно говорив, що все буде добре. Останнім часом не завжди трубку підіймав, був зайнятий», – розповідає сестра Анна Чернега.

Про смерть брата Анна дізналася від своїх колег у правоохоронних органах. Одразу поїхала у військову частину, де служив брат, щоб дізнатися, чи це правда. Дівчина каже, мала надію, що колеги помилилися, й інформація не підтвердиться.

«Я приїхала у військову частину, і командир мені сказав, що брат загинув при виконанні бойового завдання біля с. Велика Дорога, що на Ніжинщині. У машині перебувало четверо бійців, загинули троє. Російський танк стріляв по їхній машині. Вони підірвалися. Вони везли боєприпаси», – розповідає сестра Олександра.

У 2015 та 2017 роках Олександр був в АТО на Луганщині.

«Він тоді отримав два поранення. У нього були проблеми із ключицею. Їхній автомобіль декілька разів перевертався. Він завжди мріяв бути в ЗСУ, мріяв захищати нашу Україну від ворога».

Олександр був неодружений, дітей не мав. Проживав у Ніжині разом із сестрою та мамою. Анна розповідає, брат мріяв дуже про собаку, перед смертю купив її, але не встиг забрати.

«За декілька днів до смерті він придбав цуценя французького бульдога в ніжинки, яка займається розведенням цих собак. Ми нещодавно змогли його забрати. Це цуценя – пам’ять про брата», – розповідає Анна.

Олександр мріяв придбати автомобіль, але минулого року вирішив зробити сестрі подарунок і купив для неї квартиру в Ніжині. Олександру посмертно присвоїли орден «За мужність» III ступеня. Поховали його разом із побратимами 31 березня на місцевому кладовищі у Ніжині.

Джерело