Загиблі герої Чернігівщини: Максимець Андрій. Тимощенко Ярослав. Пиниця Іван

Андрій Максимець народився 2 жовтня 1976 року. Закінчив Семенівську школу №3. Проживав у Семенівці.

«Працював на різних деревообробних підприємствах. Рідні, друзі та земляки згадують його як добру, веселу та щиру людину», — пише «Рідна Семенівка».

Із 7 грудня 2022 року солдата Андрія Максимця вважали зниклим безвісти.

Як підтвердила ДНК-експертиза, того дня боєць загинув під час виконання бойового завдання у населеному пункті Берестове Бахмутського району на Донеччині.

Попрощалися та поховали захисника 27 вересня 2026 року в Семенівці.

У громаді на Чернігівщині повідомили про загибель захисника України – старшого сержанта Ярослава Тимощенка.

Військовий народився 26 травня 1981 року в Києві.

Навчався в середній загальноосвітній школі №98 м. Київ. Закінчив Київський будівельний інститут за спеціальністю «будівельник». Після завершення навчання працював у будівельній компанії.

У 2015 році брав участь в АТО/ООС на Донеччині.

24 лютого 2022 року чоловік добровільно вступив до лав Збройних Сил України та став на захист України. Ярослав Тимощенко виконував складні бойові завдання, захищаючи Чернігів, а також на Херсонському та Запорізькому напрямках.

Воїн загинув 10 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання в Курській області.

Іван Пиниця народився 5 серпня 1997 року в селі Великий Листвен, де й закінчив 11 класів місцевої школи, повідомила Суспільному Алла Гула.

Згодом поїхав працювати до Чернігова. Був охоронцем у магазині АТБ, де пропрацював близько п'яти років.

«Був самостійний, ніколи не просив грошей у батьків. Створив сім'ю, народилася донька. В 2022 році пішов працювати в автомайстерню, пізніше — на автомийку. З часом став на захист рідної землі, свого міста, своєї родини та всієї України».

Воював на посаді стрільця-помічника гранатометника відділення морської піхоти в одній із військових частин.

10 квітня 2026 року Іван загинув унаслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Костянтинівка Донецької області.

«Через складні бойові умови та неможливість своєчасно доставити тіло у безпечне місце, тривалий час він вважався безвісти зниклим».