Загиблі герої Чернігівщини: Хитрик Олександр. Кардашов Олександр. Єцкало Сергій

Олександр Вячеславович Хитрик народився 2 вересня 2000 року в селі Яблунівка. Шкільні роки Олександра минули у Яблунівці та Сергіївці.

У 2017 році закінчив Сергіївську школу, а згодом здобув професію слюсаря з ремонту сільськогосподарської техніки.

26 липня 2020 року Олександр став до лав Збройних Сил України. Після служби повернувся додому, але ненадовго.

11 січня 2026 року був мобілізований і знову став на захист України. У червні отримав поранення під Донецьком. Проходив лікування, але, не дочекавшись повного одужання, повернувся до своїх побратимів на позиції.

17 липня Олександра евакуювали. Проходив лікування у Харкові, Києві, Львові, лікарні Святого Пантелеймона.

55 днів він боровся за життя, але 18 вересня 2026 року серце Олександра Хитрика зупинилося.

Поховали воїна 25 вересня на місцевому кладовищі.

Олександр Олександрович Кардашов народився 2 травня 1991 року в місті Дзержинськ (тепер — Торецьк) Бахмутського району Донецької області, де минули його дитячі роки. Згодом переїхав до Києва, де мешкав до початку повномасштабного вторгнення.

Олександр був військовим із великим досвідом. Строкову службу проходив у Києві, після чого за контрактом служив у внутрішніх військах України (тепер — Національна гвардія України). У 2014 році брав участь у бойових діях на сході країни. Після контрактної служби працював на різних підприємствах у столиці.

Із першого дня повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Олександр був знову призваний до лав ЗСУ Деснянським районним у місті Києві ТЦК та СП і без вагань став на захист Батьківщини. Воював невтомно та мужньо, пройшовши шлях від початку великої війни. Обіймав посаду головного сержанта, був командиром відділення безпілотних авіаційних комплексів — командиром екіпажу взводу БпАК 37-ї окремої бригади морської піхоти.

За особисту мужність і героїзм під час виконання бойових завдань був відзначений державними нагородами, зокрема орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Незадовго до загибелі врятував життя своїх побратимів під час виходу з позиції.

Відданий військовій присязі на вірність українському народу, Олександр загинув 14 вересня 2026 року в бою за Україну, її свободу і незалежність під час виконання бойового завдання в Синельниківському районі Дніпропетровської області.

У загиблого залишилися батько та дві сестри. У селі Покровському мешкає батько Героя, де й поховали Воїна з військовими почестями на місцевому кладовищі.

Сергій Єцкало народився 7 травня 1984 року, був родом із села Заньки. Тут минули його дитинство та юність, тут він закінчив Заньківську школу. Після навчання працював у місцевому сільськогосподарському господарстві.

Рідні та земляки згадують Сергія як світлу, добру та безвідмовну людину – того, хто завжди був готовий допомогти й підтримати. У нього залишилися мати, батько та брат.

До лав захисників України Сергія призвали у червні цього року. На жаль, його військовий шлях виявився надзвичайно коротким. 17 вересня 2026 року Сергій Єцкало загинув під Костянтинівкою, захищаючи Україну та кожного з нас.

29 вересня 2026 року  Ніжинська громада попрощалася із Захисником України Сергієм Івановичем Єцкалом, який віддав своє життя, боронячи Україну від російських загарбників.