Постаті: Ілля Тимковський

Сусідні поміщики казали, що це більше схоже на парову ґуральню, ніж на храм науки. Довга низька почорніла будівля за околицею Новгорода-Сіверського, з облізлою будкою й дзвіночком нагорі, підгнилі підлоги, порізані кількома поколіннями лавки, обривки шпалер на стінах. Так описав свою гімназію Костянтин Ушинський – і в тому ж спогаді назвав імʼя людини, яка тринадцять років цією гімназією керувала: Ілля Федорович Тимковський. Він не був новгород-сіверцем. Він був тим, хто зробив з повітового закладу в бідному містечку школу, чиї випускники, за словами Ушинського, вирізнялися на іспитах в усіх університетах.

До Новгорода-Сіверського він приїхав уже з готовою біографією.

Народився 15 (26) липня 1773 року в Переяславі, у багатодітній родині Федора та Ганни Тимковських: шестеро братів, три сестри. Вчився в Київській академії, потім у Московському університеті – 1792 року закінчив філософський факультет, 1796-го юридичний. Шість років служив у міністерстві юстиції в Петербурзі.

Далі був Харків. Разом із Василем Каразіним Тимковський належав до організаторів Харківського університету й від 1803 року викладав там цивільне й кримінальне право та загальну словесність. Почесний доктор права Харківського (1804) і Московського (1805) університетів, член Геттінгенського наукового товариства (1809), у 1809–1811 роках декан відділення моральних і політичних наук – майбутнього юридичного факультету.

Мовознавство було його другим фахом. У праці «Опытный способ к философическому познанию российского языка» (1811) він одним із перших порушив питання про давність мови словʼян, вказав на відмінності між церковнословʼянською та російською, спробував класифікувати лексику за походженням. Історики мови вважають його попередником Федора Буслаєва та Ізмаїла Срезневського.

Потім він з університету пішов. У 1818–1821 роках був глухівським повітовим суддею, а більшу частину часу жив у Туранівці Глухівського повіту – селі, яке дісталося його дружині Софії Холанській від хрещеного батька. Софію він, до речі, знайшов теж у Новгороді-Сіверському: вона була донькою директора тутешнього училища Івана Холанського, і повінчалися вони 5 вересня 1809 року.

Читати далі