Неймовірна історія подорожей Україною 1930-х років

 Чернігівська обласна бібліотека для дітей отримала  подарунковий комплект: 

примірник видання – «Стефан Таранушенко. Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю» і комплект листівок із зображеннями храмів. Книга видана за підтримки Українського культурного фонду у межах програми «Культура плюс». Передав цей чудовий подарунок до бібліотеки директор Чернігівського обласного історичного музею імені В.Тарновського Сергій Лаєвський.

90 років тому українські мистецтвознавці Стефан Таранушенко і його учень Павло Жолтовський обійшли з фотоапаратом містечка й села майже всієї України. Зі своїх експедицій вони привезли креслення та тисячі фото церков, синагог, костелів, будинків, містечок, сіл і відзняли інші унікальні пам’ятки, які пізніше були знищені. Побували також на Брянщині. Вчені робили це у переломний період колективізації – перед Голодомором – в кінці 20-х початку 30-х років ХХ століття. У 1933 році Жолтовського та Таранушенка арештували у сфабрикованій справі.   

Серед багатьох досліджених Таранушенком пам’яток української дерев’яної церковної архітектури для даного видання відібрано 5 найвизначніших:   Троїцька церква 1710 року в селі Пакуль на Чернігівщині, Покровська церква 1759 року в місті Зіньків на Полтавщині, Вознесенська церква 1759-1761 років в містечку Березна на Чернігівщині, Введенська церква 1761 року в селі Артемівка на Харківщині, Миколаївська церква 1760-х років в селі Нові Млини на Чернігівщині. Вони представляють добу найбільшого розквіту питомо української дерев’яної церковної архітектури на Лівобережжі. У 1920-30-і рр. автор встиг їх обміряти та зафотографувати перед процесом тотального нищення пам’яток сакрального мистецтва радянською владою.

Автор фахової передмови до видання  Віктор Вечерський, кандидат архітектури, мистецтвознавець, пам’яткознавець, спеціаліст з історії архітектури України доби козаччини і Гетьманщини, переконаний «цю основу нашої культурно-історичної самобутності маємо достеменно знати, глибоко усвідомлювати й берегти. Ворог прагне висміювати наше «порпання в архаїці», а насправді воно вибудовує 

цивілізоване майбуття нації. Це те минуле, яке працює на наше майбутнє».

Звертаємо увагу на елементи доповненої реальності: в кінці кожної розвідки розміщено QR-код, скануючи який читач зможе ознайомитися із 3d-моделями знищених храмів і скласти вичерпне уявлення про шедеври української дерев’яної сакральної архітектури, які ми втратили назавжди.

Висловлюємо подяку за можливість поповнення бібліотечного фонду цікавим та корисним виданням, що стане в нагоді не лише фахівцям-мистецтвознавцям, а й усім шанувальникам українського народного мистецтва.