Михайло Коцюбинський у колі друзів. Василь Сімович

Василь Сімович — професор, мовознавець, педагог, перекладач, 

книговидавець. Народився 9 березня 1880 р. в Гадинківцях Гусятинського району. Із роду Івана Сімовича, учителя, директора школи в подільському селі Гадинківка на Тернопіллі. З цього роду вийшли вчителі, священики, лікарі, музиканти, інженери. Його діти були покликані до духовно-освітньої праці для свого народу. Онуків гукнула до бою Перша світова війна — двоє із них, Казимир і Володимир, у цій війні загинули. І лише двом із цього великого роду припала згадка про них в Українській Енциклопедії. Ніби й немало, та водночас надто мало для того, щоб ім'я було не лише відомим, а і шанованим. Василь, наймолодший із восьми дітей Івана Сімовича, став одним із найяскравіших представників свого покоління — покоління української студентської молоді початку ХХ ст., що мріяла про соборну Українську Державу, вчилася і входила у життя під знаком Шевченкового „Кобзаря“ і Франкового „Мойсея“, що будили любов до народу, замученого і розбитого, і тривожили душу його будущим, давали вічну страсть правді служити, а неправду палити... Після закінчення Станіславської класичної гімназії навчався на філософському факультеті Чернівецького університету (1899-1903). З 1904-1914 рр. — працював у Чернівецькій вчительській семінарії. У 1913 році при Чернівецькому університеті захистив дисертацію і отримав науковий ступінь доктора філософських наук. Емігрував до Німеччини, де працював редактором „Української накладні” (друкарні). Упродовж 1920-1923 рр. видав перший повний народний „Кобзар” Т. Шевченка, твори Ю. Федьковича, П. Мирного, І. Тобілевича, І. Нечуя-Левицького та багатьох інших українських письменників. В. І. Сімович — відомий мовознавець і педагог, автор „Граматики української мови” (1921), „Нарису граматики староболгарської (староцерковнослов'янської) мови” (1926), праці „Спроби перекладів Св. Письма у творах Й. Галятовського” (1930), досліджень Шевченкової мови, статей про український правопис, мовознавців О. Потебню, С.Смаль-Стоцького, письменників І. Франка, О. Кобилянську та інших. Помер В. І. Сімович 13 березня 1944 року у Львові.

Мовознавець познайомився з Михайлом Коцюбинським під час заходів з нагоди відкриття пам’ятника Івану Котляревському у Полтаві.
Яким же запам’ятався йому М.Коцюбинський? Далі у розповіді Наталії Коцюбинської, заступниці директора музею з наукової роботи.