Загиблі герої Чернігівщини: Богдан Гришкевич. Сергій Мягков
Санітар відділення збору та евакуації поранених, старший сержант окремого загону спеціального призначення Національної гвардії України «Азов». Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Бойовий медик Богдан Гришкевич, позивний «Космос», загинув 29 липня 2022 року під час теракту на території колишньої виправної колонії №120 у тимчасово окупованому російськими військовими селищі Оленівка Донецької області.
Богдан народився у Броварах на Київщині. У дитинстві переїхав з батьками на Чернігівщину. Пішов до школи у Ніжині, потім родина оселилася у Чернігові. Здобув фах фельдшера у Ніжинському медичному коледжі, адже мріяв стати військовим хірургом. Працював у Ніжинській міській лікарні, цікавився військовою справою. Займався спортом, зокрема, панкратіоном, стрільбою, також був КМС з дзюдо. Колекціонував моделі автомобілів, захоплювався фотозйомкою та полюванням.
У 2014 році Богдан пішов служити до лав полку «Азов», який згодом став частиною НГУ. Брав участь в АТО, зокрема, у Широкинській операції 2015 року. Рятував побратимів, був неодноразово нагороджений командуванням. У 2018 році звільнився, але за два роки повернувся до побратимів.
З перших днів повномасштабної війни «Космос» брав участь в обороні Маріуполя від російських окупантів. Був санітаром відділення збору та евакуації поранених медичного пункту.
У березні сержанта Гришкевича нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Навесні після запеклих боїв і героїчної оборони захисники потрапили в полон до ворогів. Частина опинилася в Оленівці. 29 липня стався теракт, внаслідок якого загинули щонайменше 50 українських військових.
«Космос» – бойовий медик, тато, герой, гордість і приклад, мужній воїн та справжній син України. З перших днів повномасштабної війни захищав Маріуполь. Він до останнього рятував життя побратимів. Під час боїв за Маріуполь пережив біль втрати двох своїх найближчих побратимів: Скара та Дейжа. У липні Богдану виповнилося 29, а його дочці Соломії – 3… Його вчинки та його життя залишили слід не тільки в історії України, але й в життях багатьох людей», – зазначила Юлія, кохана «Космоса».
Тіло Богдана було передано батькам і кремовано в Києві 13 листопада 2022 року. У «Космоса» залишилися батьки, сестри, кохана та донечка.
Солдат Сергій Мягков загинув 17 травня 2022 року під час російського ракетного удару по селищу Десна Чернігівської області. Військовослужбовцю було 50 років.
Сергій народився у селі Некрасовка, АР Крим, Україна. Здобув фах тракториста у місцевому ПТУ. Потім переїхав на Чернігівщину. Закінчив Чернігівське ПТУ та здобув освіту зварювальника. Влаштувався трактористом у селі Наумівка, де оселився. Там одружився і збудував сім’ю.
У 2015-2016 роках брав участь в АТО за мобілізацією. З 2018-го служив у ЗСУ вже за контрактом. Брав участь в ООС. Згодом його звільнили зі служби за станом здоров’я.
У перший день повномасштабного вторгнення Сергій зібрав речі та поїхав до військкомату. У квітні його призвали на службу на посаді механіка-водія. Був у навчальному центрі «Десна» на Чернігівщині.
16 травня чоловік востаннє спілкувався з рідними. А наступного дня загинув. Однак ідентифікувати його тіло змогли лише наприкінці жовтня.
«17 травня все почалось зранку, телефонні дзвінки від сестри, мами, найкращого друга і куми. Кажуть про ракетний обстріл Десни, тато не бере слухавку. Починаємо обдзвонювати госпіталі, морги... Завали розбирають, вашого батька немає ні в одному списку, може, де в комі лежить, чекайте… Та куди ж чекати, чекання не вистачає... Підключаємо силу інтернету, групи з пошуками безвісти зниклих, фейсбук, інстаграм... Дзвінок... "- Добрий день, ваш батько в списках не індентифікованих, робіть ДНК тест..." Ми мчимо робити з сестрою тест, залишається тільки чекати... Але не зупиняємось продовжуємо пошуки, маючи надію. І так пройшло 5 місяців… 27 жовтня отримала повідомлення на вайбер (результат ДНК). Всі ці місяці ми готувались до такого, але це виявилось не так просто, хвилювання взяло своє, страх, усвідомлення того що, все – це кінець, тата більше немає... Спочивай спокійно, тату, ми сумуємо дуже і безмежно любимо», – так донька Тетяна описала той жах, який переживали рідні упродовж місяців очікувань і пошуків.
29 жовтня Сергія поховали у селі Наумівка на Чернігівщині.
У захисника залишилися дружина і три доньки.
Коментарі
Дописати коментар