Загиблі герої Чернігівщини: Ганжа Михайло. Городничий Микола. Стельмах Валерій
ГАНЖА МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ народився 21 серпня 1973 року в селі Старий Биків (Бобровицький район, Чернігівська область).
В рідному селі пройшли дитячі та юнацькі роки. Після закінчення навчання в Новобиківській середній школі та здобуття середньої освіти був призваний для проходження строкової служби в лавах Збройних Сил України. Після демобілізації працював на різних посадах в сільськогосподарських підприємствах сіл Старий та Новий Биків.
09 серпня 2024 року був призваний на службу до Збройних Сил України Ніжинським РТЦК та СП. Доєднавшись до захисників своєї країни, проходив службу на посаді гранатометника у складі 2-го відділення 2-го механізованого взводу 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 21-ї окремої механізованої бригади.
07 жовтня 2024 року, приймаючи участь в бойових діях поблизу населеного пункту Веселе Глушковського району Курської області, зберігаючи відданість військовій присязі на вірність українському народу, захищаючи свободу і незалежність України, загинув під час важкого бою з ворогом, отримавши поранення несумісні з життям.
Носівська громада повідомила про загибель солдата Миколи Олександровича Городничого, жителя Носівки. Захисник загинув 1 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Стецьківка на Харківщині. Микола Городничий народився 28 грудня 1985 року в Носівці. Із 2015 року він захищав Україну та брав участь в АТО. Після початку повномасштабного вторгнення воїн знову долучився до оборони країни.
Служив у 2-му корпусі Національної гвардії України «Хартія» майстром-зв’язківцем штурмового батальйону.
У загиблого захисника залишилися донька Ксенія, батьки та наречена.
СТЕЛЬМАХ ВАЛЕРІЙ ЮХИМОВИЧ народився 9 червня 1976 року в селі Соломіївка (Дубровицький район, Рівненська область).
Після здобуття середньої освіти в освітянському закладі в рідному селі, продовжив навчання у Вищому професійному училища № 22 міста Сарни. Успішно завершивши навчання у 1994 році, здобув спеціальність механізатора меліоративних робіт та муляра. Свою трудову діяльність здійснював на різних підприємствах у сфері сільського господарства, будівництва та охоронної діяльності. Завжди відзначався чесністю, добротою, сумлінністю, порядністю, працьовитістю та майстерністю. Одружився, разом з дружиною виховував двох дітей - доньку та сина. Був люблячим батьком, надійним другом та шанованим односельчанином.
Заради мирного майбутнього своєї країни та своєї родини, не міг стояти осторонь загальної біди та прийняв рішення стати на захист Батьківщини від російського агресора. 14 вересня 2023 року був призваний на службу до Збройних Сил України Ніжинським РТЦК та СП. Свій військовий шлях розпочав у складі Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького, з жовтня 2024 року виконував військовий обов'язок на посаді стрільця-помічника гранатометника 3-го відділення 2-го взводу 2-ї роти спеціального призначення підрозділу спеціального призначення Збройних Сил України.
9 листопада 2024 року, зберігаючи вірність військовій присязі, під час виконання бойового завдання по захисту суверенітету та територіальної цілісності України, в ході важкого бою в районі населеного пункту Торецьк Донецької області загинув, отримавши поранення несумісні з життям.





Коментарі
Дописати коментар