У селі Бігач Менського району Чернігівської області знаходиться Троїцька
церква. Побудована у 1831 році коштом місцевих поміщиків Кейкуатових. Саме у них весною 1847 року гостював Тарас Шевченко. Згадував Бігач письменник у листі до свого товариша Андрія Лизогуба.Троїцька церква у Бігачі побудована у стилі класицизму або ампіру. Дерев'яні і кам'яні елементи споруди вдало поєднуються між собою. На жаль, церква не збереглася до наших днів у первісному вигляді. Втрачено відкриту галерею і дзвіницю, які примикали до храму. Троїцька церква – однокупольна та прямокутна. Головною особливістю церкви є портики (крита галерея, перекриття якої опирається на колони) тосканського ордену з трикутними фронтонами, які розташовується біля північної, південної та західної стін. Особливістю інтер'єру храму є двоярусні отвори у західній стіні, за якою розміщуються хори.
Характерним для нього було звернення до мистецьких традицій імператорського Риму з його прагненням до строгої величі і помпезності. Відкритою галереєю храм сполучався із дзвіницею. У Бігацькій сільраді сказали, що храмів із колонами в Україні - одиниці. Та директор музею це спростував.- Стиль "ампір" був тоді популярний, і бігацька церква не є такою вже унікальною для України. Але вона - унікальна для Менщини. Тому що не перебудовувалась і збереглась у первозданному вигляді. Там ще була дзвіниця з відкритими хорами. Її зруйнували в 1941 році, а рештки люди розібрали, - розповів Крутий.
Всередині можна побачити частину хорів і деякі образи святих на стінах. А
ще - рештки підлоги зі старовинних кахлів, кількість яких, на жаль, із часом зменшується. Це, зазначає історик, свідчить про те, що в зачинений храм іноді проникають злодії. Зате зберігся один із дзвонів храму. Він є біля нової діючої в селі церкви і досі функціонує - попри пошкодження, завдане у війну німцями. Вправляючись у стрільбі, окупанти використовували дзвін у якості мішені. Хтось таки влучив і залишив у ньому дірку.
Давня Троїцька церква стоїть на березі річки Бігач. Потойбіч водойми була садиба Кейкуатових, і до храму її власники ходили не вулицею, як прості люди, а навісним містком. Зараз його немає, зате на сучасному мосту є шлюз, завдяки якому в селі утворилося ціле озеро. Територія, де був князівський маєток, тепер зветься сільським парком "Панський сад". Решток поміщицького будинку там не знайти.
Джерело: https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/68908_troickaya-cerkov-begach.htm
https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2576788-bigac-zaprazeni-kripaki-oburenij-taras-i-zolota-kareta.html
Коментарі
Дописати коментар